Mezmurlar 107
1 RAB'be şükredin, çünkü O iyidir, Sevgisi sonsuzdur.
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 Böyle desin RAB'bin kurtardıkları, Düşman pençesinden özgür kıldıkları,
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 Doğudan, batıdan, kuzeyden, güneyden, Bütün ülkelerden topladıkları.
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 Issız çöllerde dolaştılar, Yerleşecekleri kente giden bir yol bulamadılar.
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 Aç, susuz, Sefil oldular.
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 O zaman sıkıntı içinde RAB'be yakardılar, RAB kurtardı onları dertlerinden.
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 Yerleşecekleri bir kente varıncaya dek, Onlara doğru yolda öncülük etti.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 Şükretsinler RAB'be sevgisi için, İnsanlar yararına yaptığı harikalar için.
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 Çünkü O susamış canın susuzluğunu giderir, Aç canı iyiliklerle doyurur.
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 Zincire vurulmuş, acıyla kıvranan tutsaklar, Karanlıkta, zifiri karanlıkta oturmuştu.
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 Çünkü Tanrı'nın buyruklarına karşı çıkmışlardı, Küçümsemişlerdi Yüceler Yücesi'nin öğüdünü.
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 Ağır işlerle hayatı onlara zehir etti, Çöktüler, yardım eden olmadı.
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 O zaman sıkıntı içinde RAB'be yakardılar, RAB kurtardı onları dertlerinden;
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 Çıkardı karanlıktan, zifiri karanlıktan, Kopardı zincirlerini.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 Şükretsinler RAB'be sevgisi için, İnsanlar yararına yaptığı harikalar için!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 Çünkü tunç kapıları kırdı, Demir kapı kollarını parçaladı O.
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 Cezalarını buldu aptallar, Suçları, isyanları yüzünden.
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 İğrenir olmuşlardı bütün yemeklerden, Ölümün kapılarına yaklaşmışlardı.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 O zaman sıkıntı içinde RAB'be yakardılar, RAB kurtardı onları dertlerinden.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 Sözünü gönderip iyileştirdi onları, Kurtardı ölüm çukurundan.
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Şükretsinler RAB'be sevgisi için, İnsanlar yararına yaptığı harikalar için!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 Şükran kurbanları sunsunlar Ve sevinç çığlıklarıyla duyursunlar O'nun yaptıklarını!
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 Gemilerle denize açılanlar, Okyanuslarda iş yapanlar,
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 RAB'bin işlerini, Derinliklerde yaptığı harikaları gördüler.
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 Çünkü O buyurunca şiddetli bir fırtına koptu, Dalgalar şaha kalktı.
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 Göklere yükselip diplere indi gemiler, Sıkıntıdan canları burunlarına geldi gemicilerin,
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 Sarhoş gibi sallanıp sendelediler, Ustalıkları işe yaramadı.
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 O zaman sıkıntı içinde RAB'be yakardılar, RAB kurtardı onları dertlerinden.
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 Fırtınayı limanlığa çevirdi, Yatıştı dalgalar;
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 Rahatlayınca sevindiler, Diledikleri limana götürdü RAB onları.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 Şükretsinler RAB'be sevgisi için, İnsanlar yararına yaptığı harikalar için!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 Yüceltsinler O'nu halk topluluğunda, Övgüler sunsunlar ileri gelenlerin toplantısında.
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 Irmakları çöle çevirir, Pınarları kurak toprağa,
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 Verimli toprağı çorak alana, Orada yaşayanların kötülüğü yüzünden.
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 Çölü su birikintisine çevirir, Kuru toprağı pınara.
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 Açları yerleştirir oraya; Oturacak bir kent kursunlar,
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 Tarlalar ekip bağlar diksinler, Bol ürün alsınlar diye.
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 RAB'bin kutsamasıyla, Çoğaldılar alabildiğine, Eksiltmedi hayvanlarını.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 Sonra azaldılar, alçaldılar, Baskı, sıkıntı ve acı yüzünden.
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 RAB rezalet saçtı soylular üzerine, Yolu izi belirsiz bir çölde dolaştırdı onları.
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 Ama yoksulu sefaletten kurtardı, Davar sürüsü gibi çoğalttı ailelerini.
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 Doğru insanlar görüp sevinecek, Kötülerse ağzını kapayacak.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 Aklı olan bunları göz önünde tutsun, RAB'bin sevgisini dikkate alsın.
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
