Süleyman'In Özdeyişleri 8
1 Bilgelik çağırıyor, Akıl sesini yükseltiyor.
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 Yol kenarındaki tepelerin başında, Yolların birleştiği yerde duruyor o.
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 Kentin girişinde, kapıların yanında, Sesini yükseltiyor:
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 “Ey insanlar, size sesleniyorum, Çağrım insan soyunadır!
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Ey bön kişiler, ihtiyatlı olmayı öğrenin; Sağduyulu olmayı öğrenin, ey akılsızlar!
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Söylediğim yetkin sözleri dinleyin, Ağzımı doğruları söylemek için açarım.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Ağzım gerçeği duyurur, Çünkü dudaklarım kötülükten iğrenir.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Ağzımdan çıkan her söz doğrudur, Yoktur eğri ya da sapık olanı.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 Apaçıktır hepsi anlayana, Bilgiye erişen, doğruluğunu bilir onların.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Gümüş yerine terbiyeyi, Saf altın yerine bilgiyi edinin.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Çünkü bilgelik mücevherden değerlidir, Dilediğin hiçbir şey onunla kıyaslanamaz.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Ben bilgelik olarak ihtiyatı kendime konut edindim. Bilgi ve sağgörü bendedir.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 RAB'den korkmak kötülükten nefret etmek demektir. Kibirden, küstahlıktan, Kötü yoldan, sapık ağızdan nefret ederim.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Öğüt ve sağlam karar bana özgüdür. Akıl ve güç kaynağı benim.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Krallar sayemde egemenlik sürer, Hükümdarlar adil kurallar koyar.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Önderler, adaletle yöneten soylular Sayemde yönetirler.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 Beni sevenleri ben de severim, Gayretle arayan beni bulur.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Zenginlik ve onur, Kalıcı değerler ve bolluk bendedir.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Meyvem altından, saf altından, Ürünüm seçme gümüşten daha iyidir.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Doğruluk yolunda, Adaletin izinden yürürüm.
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 Böylelikle, beni sevenleri servet sahibi yapar, Hazinelerini doldururum.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 RAB yaratma işine başladığında İlk beni yarattı,
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 Dünya var olmadan önce, Ta başlangıçta, öncesizlikte yerimi aldım.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Enginler yokken, Suları bol pınarlar yokken doğdum ben.
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Dağlar daha oluşmadan, Tepeler belirmeden, RAB dünyayı, kırları Ve dünyadaki toprağın zerresini yaratmadan doğdum.
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 RAB gökleri yerine koyduğunda oradaydım, Engin denizleri ufukla çevirdiğinde,
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 Bulutları oluşturduğunda, Denizin kaynaklarını güçlendirdiğinde,
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 Sular buyruğundan öte geçmesinler diye Denize sınır çizdiğinde, Dünyanın temellerini pekiştirdiğinde,
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 Baş mimar olarak O'nun yanındaydım. Gün be gün sevinçle dolup taştım, Huzurunda hep coştum.
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 O'nun dünyası mutluluğum, İnsanları sevincimdi.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 Çocuklarım, şimdi beni dinleyin: Yolumu izleyenlere ne mutlu!
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Uyarılarımı dinleyin ve bilge kişiler olun, Görmezlikten gelmeyin onları.
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Beni dinleyen, Her gün kapımı gözleyen, Kapımın eşiğinden ayrılmayan kişiye ne mutlu!
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 Çünkü beni bulan yaşam bulur Ve RAB'bin beğenisini kazanır.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 Beni gözardı edense kendine zarar verir, Benden nefret eden, ölümü seviyor demektir.”
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
