< Süleyman'In Özdeyişleri 27 >

1 Yarınla övünme, Çünkü ne getireceğini bilemezsin.
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
2 Seni kendi ağzın değil, başkaları övsün, Kendi dudakların değil, yabancı övsün.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
3 Taş ağırdır, kum bir yüktür, Ama ahmağın kışkırtması ikisinden de ağırdır.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
4 Öfke zalim, hiddet azgındır, Ama kıskançlığa kim dayanabilir?
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
5 Açık bir azar, Gizli tutulan sevgiden iyidir.
Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
6 Düşmanın öpücükleri aldatıcıdır, Ama dostun seni iyiliğin için yaralar.
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
7 Tok insanın canı balı bile çekmez, Aç kişiye en acı şey tatlı gelir.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
8 Yuvasından uzak kalan kuş nasılsa, Yurdundan uzak kalan insan da öyledir.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
9 Güzel koku ve buhur canı ferahlatır, Dostun verdiği öğüt insana tatlı gelir.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 Kendi dostunu da babanın dostunu da bırakma Ve felakete uğradığın gün kardeşinin evine gitme; Yakın komşun uzaktaki kardeşten yeğdir.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
11 Oğlum, bilgece davran ki yüreğim sevinsin, Beni ayıplayana yanıt vereyim.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
12 İhtiyatlı kişi tehlikeyi görünce saklanır, Bönse öne atılır ve zarar görür.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
13 Tanımadığı birine kefil olanın giysisini al; Bir yabancı için yapıyorsa bunu, Giysisini rehin tut.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
14 Sabah sabah komşuya verilen gürültülü bir selam Küfür sayılır.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
15 Kavgacı kadının dırdırı Yağmurlu günde damlaların dinmeyen sesi gibidir.
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
16 Böyle bir kadını dizginlemeye kalkmak, Rüzgarı ya da yağı avuçta tutmaya çalışmak gibidir.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
17 Demir demiri biler, İnsan da insanı...
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
18 İncir ağacını budayan meyvesini yer, Efendisine hizmet eden onurlandırılır.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19 Su görüntümüzü nasıl yansıtıyorsa, Yürek de insanın içini yansıtır.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
20 Ölüm ve yıkım diyarı insana doymaz, İnsanın gözü de hiç doymaz. (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
21 Altın ocakta, gümüş potada sınanır, İnsansa aldığı övgüyle sınanır.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
22 Ahmağı buğdayla birlikte dibekte tokmakla dövsen bile, Ahmaklığından kurtulmaz.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
23 Davarına iyi bak, Sığırlarına dikkat et.
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
24 Çünkü zenginlik kalıcı değildir Ve taç kuşaktan kuşağa geçmez.
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25 Çayır biçilince, yeni çimen çıkınca, Dağlardaki otlar toplanınca,
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
26 Kuzular seni giydirir, Tekeler tarlanın bedeli olur.
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
27 Keçilerin sütü yalnız seni değil, Ev halkını, hizmetçilerini de doyurmaya yeter.
і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.

< Süleyman'In Özdeyişleri 27 >