Süleyman'In Özdeyişleri 26
1 Yaz ortasında kar, hasatta yağmur uygun olmadığı gibi, Akılsıza da onur yakışmaz.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 Öteye beriye uçuşan serçe Ve kırlangıç gibi, Hak edilmemiş lanet de tutmaz.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 Ata kırbaç, eşeğe gem, Akılsızın sırtına da değnek gerek.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Akılsıza ahmaklığına göre karşılık verme, Yoksa sen de onun düzeyine inersin.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Akılsıza ahmaklığına uygun karşılık ver, Yoksa kendini bilge sanır.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 Akılsızın eliyle haber gönderen, Kendi ayaklarını kesen biri gibi, Kendine zarar verir.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 Akılsızın ağzında özdeyiş, Kötürümün sarkan bacakları gibidir.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 Akılsızı onurlandırmak, Taşı sapana bağlamak gibidir.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 Sarhoşun elindeki dikenli dal ne ise, Akılsızın ağzında özdeyiş de odur.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Oklarını gelişigüzel fırlatan okçu neyse, Yoldan geçen akılsızı ya da sarhoşu ücretle tutan da öyledir.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 Ahmaklığını tekrarlayan akılsız, Kusmuğuna dönen köpek gibidir.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Kendini bilge gören birini tanıyor musun? Akılsız bile ondan daha umut vericidir.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 Tembel, “Yolda aslan var, Sokaklarda aslan dolaşıyor” der.
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 Menteşeleri üzerinde dönen kapı gibi, Tembel de yatağında döner durur.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 Tembel elini sahana daldırır, Yeniden ağzına götürmeye üşenir.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 Tembel kendini, Akıllıca yanıt veren yedi kişiden daha bilge sanır.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Kendini ilgilendirmeyen bir kavgaya bulaşan kişi, Yoldan geçen köpeği kulaklarından tutana benzer.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 Ateşli ve öldürücü oklar savuran bir deli neyse, Komşusunu aldatıp, “Şaka yapıyordum” Diyen de öyledir.
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 Odun bitince ateş söner, Dedikoducu yok olunca kavga diner.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 Kor için kömür, ateş için odun neyse, Çekişmeyi alevlendirmek için kavgacı da öyledir.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 Dedikodu tatlı lokma gibidir, İnsanın ta içine işler.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 Okşayıcı dudaklarla kötü yürek, Sırlanmış toprak kaba benzer.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 Yüreği nefret dolu kişi sözleriyle niyetini gizlemeye çalışır, Ama içi hile doludur.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 Güzel sözlerine kanma, Çünkü yüreğinde yedi iğrenç şey vardır.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 Nefretini hileyle örtse bile, Kötülüğü toplumun önünde ortaya çıkar.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Başkasının kuyusunu kazan içine kendi düşer, Taşı yuvarlayan altında kalır.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 Yalancı dil incittiği kişilerden nefret eder, Yaltaklanan ağızdan yıkım gelir.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
