Süleyman'In Özdeyişleri 18
1 Geçimsiz kişi kendi çıkarı peşindedir, İyi öğüde hep karşı çıkar.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Akılsız kişi bir şey anlamaktan çok Kendi düşüncelerini açmaktan hoşlanır.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 Kötülüğü aşağılanma, Ayıbı utanç izler.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Bilge kişinin ağzından çıkan sözler derin sular gibidir, Bilgelik pınarı da coşkun bir akarsu.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Kötüyü kayırmak da, Suçsuzdan adaleti esirgemek de iyi değildir.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Akılsızın dudakları çekişmeye yol açar, Ağzı da dayağı davet eder.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 Akılsızın ağzı kendisini mahveder, Dudakları da canına tuzaktır.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 Dedikodu tatlı lokma gibidir, İnsanın ta içine işler.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 İşini savsaklayan kişi Yıkıcıya kardeştir.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 RAB'bin adı güçlü kuledir, Ona sığınan doğru kişi için korunaktır.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Zengin servetini bir kale, Aşılmaz bir sur sanır.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Yürekteki gururu düşüş, Alçakgönüllülüğü ise onur izler.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 Dinlemeden yanıt vermek Ahmaklık ve utançtır.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 İnsanın ruhu hastalıkta ona destektir. Ama ezik ruh nasıl dayanabilir?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 Akıllı kişi bilgiyi satın alır, Bilgenin kulağı da bilgi peşindedir.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 Armağan, verenin yolunu açar Ve kendisini büyüklerin önüne çıkartır.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 Duruşmada ilk konuşan haklı görünür, Başkası çıkıp onu sorgulayana dek.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 Kura çekişmeleri sona erdirir, Güçlü rakipleri uzlaştırır.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 Gücenmiş kardeş surlu kentten daha zor elde edilir. Çekişme sürgülü kale kapısı gibidir.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 İnsanın karnı ağzının meyvesiyle, Dudaklarının ürünüyle doyar.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 Dil ölüme de götürebilir, yaşama da; Konuşmayı seven, dilin meyvesine katlanmak zorundadır.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 İyi bir eş bulan iyilik bulur Ve RAB'bin lütfuna erer.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 Yoksul acınma dilenir, Zenginin yanıtıysa serttir.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 Yıkıma götüren dostlar vardır, Ama öyle dost var ki, kardeşten yakındır insana.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
