Süleyman'In Özdeyişleri 16
1 İnsan aklıyla çok şey tasarlayabilir, Ama dilin vereceği yanıt RAB'dendir.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 İnsan her yaptığını temiz sanır, Ama niyetlerini tartan RAB'dir.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Yapacağın işleri RAB'be emanet et, O zaman tasarıların gerçekleşir.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 RAB her şeyi amacına uygun yapar, Kötü kişinin yıkım gününü de O hazırlar.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 RAB yüreği küstah olandan iğrenir, Bilin ki, öyleleri cezasız kalmaz.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Sevgi ve bağlılık suçları bağışlatır, RAB korkusu insanı kötülükten uzaklaştırır.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 RAB kişinin yaşayışından hoşnutsa Düşmanlarını bile onunla barıştırır.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Doğrulukla kazanılan az şey Haksızlıkla kazanılan büyük gelirden iyidir.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Kişi yüreğinde gideceği yolu tasarlar, Ama adımlarını RAB yönlendirir.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Tanrı buyruklarını kralın ağzıyla açıklar, Bu nedenle kral adaleti çiğnememelidir.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Doğru terazi ve baskül RAB'bindir, Bütün tartı ağırlıklarını O belirler.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Krallar kötülükten iğrenir, Çünkü tahtın güvencesi adalettir.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Kral doğru söyleyenden hoşnut kalır, Dürüst konuşanı sever.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Kralın öfkesi ölüm habercisidir, Ama bilge kişi onu yatıştırır.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Kralın yüzü gülüyorsa, yaşam demektir. Lütfu son yağmuru getiren bulut gibidir.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Bilgelik kazanmak altından daha değerlidir, Akla sahip olmak da gümüşe yeğlenir.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Dürüstlerin tuttuğu yol kötülükten uzaklaştırır, Yoluna dikkat eden, canını korur.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Gururun ardından yıkım, Kibirli ruhun ardından da düşüş gelir.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Mazlumlar arasında alçakgönüllü biri olmak, Kibirlilerle çapul malı paylaşmaktan iyidir.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Öğüde kulak veren başarıya ulaşır, RAB'be güvenen mutlu olur.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Bilge yüreklilere akıllı denir, Tatlı söz ikna gücünü artırır.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Sağduyu, sahibine yaşam kaynağı, Ahmaklıksa ahmaklara cezadır.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Bilgenin aklı diline yön verir, Dudaklarının ikna gücünü artırır.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Hoş sözler petek balı gibidir, Cana tatlı ve bedene şifadır.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Öyle yol var ki, insana düz gibi görünür, Ama sonu ölümdür.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Emekçinin iştahıdır onu çalıştıran, Çünkü açlığı onu kamçılar.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Alçaklar başkalarına kötülük tasarlar, Konuşmaları kavurucu ateş gibidir.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Huysuz kişi çekişmeyi körükler, Dedikoducu can dostları ayırır.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Zorba kişi başkalarını ayartır Ve onları olumsuz yola yöneltir.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Göz kırpmak düzenbazlığa, Sinsi gülücükler kötülüğe işarettir.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Ağarmış saçlar onur tacıdır, Doğru yaşayışla kazanılır.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Sabırlı kişi yiğitten üstündür, Kendini denetleyen de kentler fethedenden üstündür.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 İnsan kura atar, Ama her kararı RAB verir.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
