Süleyman'In Özdeyişleri 15
1 Yumuşak yanıt gazabı yatıştırır, Oysa yaralayıcı söz öfkeyi alevlendirir.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 Bilgenin dili bilgiyi iyi kullanır, Akılsızın ağzındansa ahmaklık akar.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 RAB'bin gözü her yerde olanı görür, Kötüleri de iyileri de gözler.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 Okşayıcı dil yaşam verir, Çarpık dilse ruhu yaralar.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 Ahmak babasının uyarılarını küçümser, İhtiyatlı kişi azara kulak verir.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 Doğru kişinin evi büyük hazine gibidir, Kötünün geliriyse sıkıntı kaynağıdır.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 Bilgelerin dudakları bilgi yayar, Ama akılsızların yüreği öyle değildir.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 RAB kötülerin kurbanından iğrenir, Ama doğruların duası O'nu hoşnut eder.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 RAB kötü kişinin yolundan iğrenir, Doğruluğun ardından gideni sever.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Yoldan sapan şiddetle cezalandırılır Ve azarlanmaktan nefret eden ölüme gider.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 Alaycı kişi azarlanmaktan hoşlanmaz, Bilgelere gidip danışmaz.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 Mutlu yürek yüzü neşelendirir, Acılı yürek ruhu ezer.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 Akıllı yürek bilgi arar, Akılsızın ağzıysa ahmaklıkla beslenir.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 Mazlumun bütün günleri sıkıntı doludur, Mutlu bir yürekse sahibine sürekli ziyafettir.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Yoksul olup RAB'den korkmak, Zengin olup kaygı içinde yaşamaktan yeğdir.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Sevgi dolu bir ortamdaki sebze yemeği, Nefret dolu bir ortamdaki besili danadan yeğdir.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 Huysuz kişi çekişme yaratır, Sabırlı kişi kavgayı yatıştırır.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 Tembelin yolu dikenli çit gibidir, Doğrunun yoluysa ana caddeye benzer.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 Bilge çocuk babasını sevindirir, Akılsız çocuksa annesini küçümser.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Sağduyudan yoksun kişi ahmaklığıyla sevinir, Ama akıllı insan dürüst bir yaşam sürer.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Karşılıklı danışılmazsa tasarılar boşa çıkar, Danışmanların çokluğuyla başarıya ulaşılır.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 Uygun yanıt sahibini mutlu eder, Yerinde söylenen söz ne güzeldir!
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
24 Sağduyulu kişi yukarıya, yaşama giden yoldadır, Bu da ölüler diyarına inmesini önler. (Sheol h7585)
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 RAB kibirlinin evini yıkar, Dul kadının sınırını korur.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 RAB kötünün tasarılarından iğrenir, Temiz düşüncelerden hoşnut kalır.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 Kazanca düşkün kişi kendi evine sıkıntı verir, Rüşvetten nefret edense rahat yaşar.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 Doğru kişinin aklı yanıtını iyi tartar, Kötünün ağzı kötülük saçar.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 RAB kötülerden uzak durur, Oysa doğruların duasını duyar.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 Gülen gözler yüreği sevindirir, İyi haber bedeni ferahlatır.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 Yaşam veren uyarıları dinleyen, Bilgeler arasında konaklar.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 Terbiyeden kaçan kendine zarar verir, Azara kulak verense sağduyu kazanır.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 RAB korkusu bilgelik öğretir, Alçakgönüllülük de onurun önkoşuludur.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
