< Süleyman'In Özdeyişleri 12 >

1 Terbiye edilmeyi seven bilgiyi de sever, Azarlanmaktan nefret eden budaladır.
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
2 İyi kişi RAB'bin lütfuna erer, Ama düzenbazı RAB mahkûm eder.
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
3 Kötülük kişiyi güvenliğe kavuşturmaz, Ama doğruların kökü kazılamaz.
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
4 Erdemli kadın kocasının tacıdır, Edepsiz kadınsa kocasını yer bitirir.
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
5 Doğruların tasarıları adil, Kötülerin öğütleri aldatıcıdır.
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 Kötülerin sözleri ölüm tuzağıdır, Doğruların konuşmasıysa onları kurtarır.
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Kötüler yıkılıp yok olur, Doğru kişinin evi ayakta kalır.
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 Kişi sağduyusu oranında övülür, Çarpık düşünceliyse küçümsenir.
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
9 Köle sahibi olup aşağılanan Büyüklük taslayıp ekmeğe muhtaç olandan yeğdir.
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
10 Doğru kişi hayvanıyla ilgilenir, Ama kötünün sevecenliği bile zalimcedir.
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Toprağını işleyenin ekmeği bol olur, Hayal peşinde koşansa sağduyudan yoksundur.
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
12 Kötü kişi kötülerin ganimetini ister, Ama doğru kişilerin kökü ürün verir.
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
13 Kötü kişinin günahlı sözleri kendisi için tuzaktır, Ama doğru kişi sıkıntıyı atlatır.
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 İnsan ağzının ürünüyle iyiliğe doyar, Elinin emeğine göre de karşılığını alır.
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
15 Ahmağın yolu kendi gözünde doğrudur, Bilge kişiyse öğüde kulak verir.
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
16 Ahmak sinirlendiğini hemen belli eder, Ama ihtiyatlı olan aşağılanmaya aldırmaz.
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
17 Dürüst tanık doğruyu söyler, Yalancı tanıksa hile solur.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 Düşünmeden söylenen sözler kılıç gibi keser, Bilgelerin diliyse şifa verir.
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
19 Gerçek sözler sonsuza dek kalıcıdır, Oysa yalanın ömrü bir anlıktır.
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 Kötülük tasarlayanın yüreği hileci, Barışı öğütleyenin yüreğiyse sevinçlidir.
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
21 Doğru kişiye hiç zarar gelmez, Kötünün başıysa beladan kurtulmaz.
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
22 RAB yalancı dudaklardan iğrenir, Ama gerçeğe uyanlardan hoşnut kalır.
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
23 İhtiyatlı kişi bilgisini kendine saklar, Oysa akılsızın yüreği ahmaklığını ilan eder.
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
24 Çalışkanların eli egemenlik sürer, Tembellikse köleliğe götürür.
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
25 Kaygılı yürek insanı çökertir, Ama güzel söz sevindirir.
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
26 Doğru kişi arkadaşına da yol gösterir, Kötünün tuttuğu yolsa kendini saptırır.
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
27 Tembel kişi işini bitirmez, Oysa çalışkan değerli bir servet kazanır.
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
28 Doğru yol yaşam kaynağıdır, Bu yol ölümsüzlüğe götürür.
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.

< Süleyman'In Özdeyişleri 12 >