Süleyman'In Özdeyişleri 1
1 Davut oğlu İsrail Kralı Süleyman'ın özdeyişleri:
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 Bu özdeyişler, bilgeliğe ve terbiyeye ulaşmak, Akıllıca sözleri anlamak,
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 Başarıya götüren terbiyeyi edinip Doğru, haklı ve adil olanı yapmak,
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 Saf kişiyi ihtiyatlı, Genç adamı bilgili ve sağgörülü kılmak içindir.
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 Özdeyişlerle benzetmeleri, Bilgelerin sözleriyle bilmecelerini anlamak için Bilge kişi dinlesin ve kavrayışını artırsın, Akıllı kişi yaşam hüneri kazansın.
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 RAB korkusudur bilginin temeli. Ahmaklarsa bilgeliği ve terbiyeyi küçümser.
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 Oğlum, babanın uyarılarına kulak ver, Annenin öğrettiklerinden ayrılma.
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 Çünkü bunlar başın için sevimli bir çelenk, Boynun için gerdanlık olacaktır.
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 Oğlum, seni ayartmaya çalışan günahkârlara teslim olma.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 Şöyle diyebilirler: “Bizimle gel, Adam öldürmek için pusuya yatalım, Zevk uğruna masum kişileri tuzağa düşürelim.
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 Bir sürü değerli mal ele geçirir, Evlerimizi ganimetle doldururuz.
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 Gel, sen de bize katıl, Tek bir kesemiz olacak.”
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 Oğlum, böyleleriyle gitme, Onların tuttuğu yoldan uzak dur.
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 Çünkü ayakları kötülüğe koşar, Çekinmeden kan dökerler.
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 Kuşların gözü önünde ağ sermek boşunadır.
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 Başkasına pusu kuran kendi kurduğu pusuya düşer. Yalnız kendi canıdır tuzağa düşürdüğü.
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 Haksız kazanca düşkün olanların sonu böyledir. Bu düşkünlük onları canlarından eder.
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 Bilgelik dışarıda yüksek sesle haykırıyor, Meydanlarda sesleniyor.
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 Kalabalık sokak başlarında bağırıyor, Kentin giriş kapılarında sözlerini duyuruyor:
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 “Ey budalalar, budalalığı ne zamana dek seveceksiniz? Alaycılar ne zamana dek alay etmekten zevk alacak? Akılsızlar ne zamana dek bilgiden nefret edecek?
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 Uyardığımda yola gelin, o zaman size yüreğimi açar, Sözlerimi anlamanıza yardım ederim.
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 Ama sizi çağırdığım zaman beni reddettiniz. Elimi uzattım, umursayan olmadı.
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 Duymazlıktan geldiniz bütün öğütlerimi, Uyarılarımı duymak istemediniz.
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 Bu yüzden ben de felaketinize sevineceğim. Belaya uğradığınızda, Bela üzerinize bir fırtına gibi geldiğinde, Bir kasırga gibi geldiğinde felaketiniz, Sıkıntıya, kaygıya düştüğünüzde, Sizinle alay edeceğim.
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 O zaman beni çağıracaksınız, Ama yanıtlamayacağım. Var gücünüzle arayacaksınız beni, Ama bulamayacaksınız.
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 Çünkü bilgiden nefret ettiniz. RAB'den korkmayı reddettiniz.
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 Öğütlerimi istemediniz, Uyarılarımın tümünü küçümsediniz.
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 Bu nedenle tuttuğunuz yolun meyvesini yiyeceksiniz, Kendi düzenbazlığınıza doyacaksınız.
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 Bön adamlar dönekliklerinin kurbanı olacak. Akılsızlar kaygısızlıklarının içinde yok olup gidecek.
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 Ama beni dinleyen güvenlik içinde yaşayacak, Kötülükten korkmayacak, huzur bulacak.”
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
