Eyüp 32
1 Böylece bu üç kişi Eyüp'e yanıt vermekten vazgeçti, çünkü Eyüp kendi doğruluğundan emindi.
І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
2 Ram ailesinden Bûzlu Barakel oğlu Elihu Eyüp'e çok öfkelendi. Çünkü Eyüp kendini Tanrı'dan haklı görüyordu.
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
3 Elihu Eyüp'ün üç arkadaşına da öfkelendi, çünkü Eyüp'ü suçlamalarına karşın sağlam bir yanıt bulamamışlardı.
Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
4 Elihu Eyüp'le konuşmak için sırasını beklemişti, çünkü ötekiler yaşça kendisinden büyüktü.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
5 Bu üç kişinin başka bir şey söyleyemeyeceğini görünce öfkesi alevlendi.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
6 Bûzlu Barakel oğlu Elihu şöyle konuştu: “Ben yaşça küçüğüm, sizse yaşlısınız. Bu yüzden çekindim, bildiğimi söylemekten korktum.
І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
7 ‘Çok gün görenler konuşsun’ dedim, ‘Çok yıl yaşayanlar bilgeliği öğretsin.’
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
8 Oysa insana ruh, Her Şeye Gücü Yeten'in soluğu akıl verir.
Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
9 Akıl yaşta değil baştadır. Adaleti anlamak yaşa bakmaz.
Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
10 “Bu yüzden, ‘Beni dinleyin’ diyorum, Ben de bildiğimi söyleyeyim.
Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
11 Siz konuşurken ben bekledim, Siz ne diyeceğinizi araştırırken Düşüncelerinizi dinledim.
Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
12 Bütün dikkatimi size çevirdim. Ama hiçbiriniz Eyüp'ün haksızlığını kanıtlayamadı, Onun söylediklerine karşılık veremedi.
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
13 ‘Biz bilgeliğe eriştik, Bırakın Tanrı onu haksız çıkarsın, insan değil’ demeyin.
Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
14 Ama Eyüp'ün sözlerinin hedefi ben değildim, Bu yüzden onu sizin sözlerinizle yanıtlamayacağım.
Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
15 “Onlar yıldı, yanıt veremiyorlar artık, Söyleyecek şeyleri kalmadı.
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
16 Onlar konuşmuyor diye ben beklemeli miyim, Duruyor, yanıt vermiyorlar diye?
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
17 Benim de söyleyecek sözüm var, Ben de bildiğimi söyleyeceğim.
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
18 Çünkü içim dolu, İçimdeki ruh beni zorluyor.
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
19 İçim açılmamış şarap gibi, Yeni şarap tulumları gibi patlamak üzere.
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
20 Konuşup rahatlamalıyım, Ağzımı açıp yanıtlamalıyım.
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
21 Kimseye ayrıcalık göstermeyecek, Kimseye yaltaklanmayacağım.
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
22 Çünkü yaltaklanmayı bilsem, Yaratıcım beni hemen yok ederdi.
бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
