Eyüp 28
1 Gümüş maden ocağından elde edilir, Altını arıtmak için de bir yer vardır.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 Demir topraktan çıkarılır, Bakırsa taştan.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 İnsan karanlığa son verir, Koyu karanlığın, ölüm gölgesinin taşlarını Son sınırına kadar araştırır.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Maden kuyusunu insanların oturduğu yerden uzakta açar, İnsan ayağının unuttuğu yerlerde, Herkesten uzak iplere sarılıp sallanır.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Ekmek topraktan çıkar, Toprağın altı ise yanmış, altüst olmuştur.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 Kayalarından laciverttaşı çıkar, Yüzeyi altın tozunu andırır.
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Yırtıcı kuş yolu bilmez, Doğanın gözü onu görmemiştir.
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 Güçlü hayvanlar oraya ayak basmamış, Aslan oradan geçmemiştir.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Madenci elini çakmak taşına uzatır, Dağları kökünden altüst eder.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 Kayaların içinden tüneller açar, Gözleri değerli ne varsa görür.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Irmakların kaynağını tıkar, Gizli olanı ışığa çıkarır.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 Ama bilgelik nerede bulunur? Aklın yeri neresi?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 İnsan onun değerini bilmez, Yaşayanlar diyarında ona rastlanmaz.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 Engin, “Bende değil” der, Deniz, “Yanımda değil.”
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Onun bedeli saf altınla ödenmez, Değeri gümüşle ölçülmez.
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Ona Ofir altınıyla, değerli oniksle, Laciverttaşıyla değer biçilmez.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Ne altın ne cam onunla karşılaştırılabilir, Saf altın kaplara değişilmez.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Yanında mercanla billurun sözü edilmez, Bilgeliğin değeri mücevherden üstündür.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Kûş topazı onunla denk sayılmaz, Saf altınla ona değer biçilmez.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 Öyleyse bilgelik nereden geliyor? Aklın yeri neresi?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 O bütün canlıların gözünden uzaktır, Gökte uçan kuşlardan bile saklıdır.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Yıkım'la Ölüm: “Kulaklarımız ancak fısıltısını duydu” der.
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Onun yolunu Tanrı anlar, Yerini bilen O'dur.
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 Çünkü O yeryüzünün uçlarına kadar bakar, Göklerin altındaki her şeyi görür.
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Rüzgara güç verdiği, Suları ölçtüğü,
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 Yağmura kural koyduğu, Yıldırıma yol açtığı zaman,
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 Bilgeliği görüp değerini biçti, Onu onaylayıp araştırdı.
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 İnsana, “İşte Rab korkusu, bilgelik budur” dedi, “Kötülükten kaçınmak akıllılıktır.”
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
