< Hosea 13 >

1 ‌ʻI he lea tetetete ʻa ʻIfalemi, naʻa ne hakeakiʻi ia ʻe ia ʻi ʻIsileli; ka ʻi heʻene talangataʻa ia Peali, ne mate ia.
Як Єфрем говорив, то тремтіли, — він підне́сений був ув Ізраїлі, та через Ваа́ла згрішив і помер.
2 Pea ʻoku nau angahala ni ʻo lahi hake, pea kuo nau ngaohi ʻae ngaahi fakatātā ʻaki ʻa ʻenau siliva kuo haka, pea mo e ngaahi tamapua ʻo fakatatau mo ʻenau ʻilo, ko e ngāue kotoa pē ia ʻae kau tufunga: ʻoku nau pehē ki ai, ‘Tuku ʻae kau tangata ʻoku feilaulau ke ʻuma ki he fanga pulu siʻi.’
А тепер іще більше гріша́ть, бо зробили собі вони ві́длива з срі́бла свого́, божкі́в за своєю подо́бою; робота майстрі́в усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву прино́сять, цілують телят.
3 Ko ia te nau hangē ko e ʻao ʻoe pongipongi, pea hangē ko e hahau ʻoe hengihengi ʻoku mole atu, hangē ko e kafukafu kuo tafi ʻe he ʻahiohio mei he hahaʻanga, pea hangē ko e ʻahu mei he ngotoʻumu.
Тому́ вони стануть, як хмара пора́нку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та поло́ва, що з то́ку вино́ситься бурею, і наче із ко́мина дим.
4 “Ka ko Sihova au, ko ho ʻOtua, mei he fonua ʻo ʻIsipite, pea ʻikai te ke ʻilo ha ʻotua kehe ka ko au pe: he ʻoku ʻikai mo ha fakamoʻui ka ko au pe.
А Я — Господь, Бог твій від кра́ю єгипетського, і Бога, крім Мене, не бу́деш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.
5 “Naʻaku ʻilo koe ʻi he toafa, ʻi he fonua ʻoe laʻāina lahi.
Я тебе на пустині пізнав, у пересо́хлому кра́ї.
6 ‌ʻO fakatatau ki heʻenau mohuku, naʻa nau mākona; naʻa nau mākona, pea naʻe hiki hake honau loto; ko ia kuo nau fakangaloʻi au.
Мали добрі пасо́виська й ситі були, наси́тилися — і загорди́лось їхнє серце, тому́ то забули про Мене вони!
7 Ko ia te u hangē ko e laione kiate kinautolu: hangē ko e lēpati ʻi he hala te u lamasi ʻakinautolu:
І став Я для них, немов лев, на дорозі чига́ю, немов та панте́ра.
8 Te u fakafetaulaki mo kinautolu hangē ko e pea, kuo fakamasiva ʻi he ʻave ʻene fānau, pea te u haeʻi ʻae kofu ʻo honau mafu, pea te u folo ʻakinautolu ʻi ai ʻo hangē ko e laione; ʻe haehae ʻakinautolu ʻe he fanga manu ʻoe vao.
Нападу́ Я на них, немов та ведмеди́ця, що дітей загубила, і те розірву́, у що серце їхнє за́мкнене, і їх, як левчу́к, пожеру́ там, шматуватиме їх польова́ звірина́.
9 “ʻE ʻIsileli, kuo ke fakaʻauha koe ʻe koe: ka ʻoku ʻiate au hoʻo tokoni.
Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасі́ння свого́.
10 Te u hoko ko ho tuʻi: kofaʻā ia ha taha kehe te ne fakamoʻui koe ʻi ho ngaahi kolo kotoa pē? Pea mo hoʻo kau fakamaau ʻaia naʻa mou pehē ai, ‘Foaki mai ha tuʻi mo e houʻeiki?’
Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по міста́х твоїх усіх! А де су́дді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князі́в?
11 Naʻaku foaki ha tuʻi kiate koe ʻi hoku houhau, pea naʻaku toʻo ia ʻi heʻeku tuputāmaki.
Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ре́вності.
12 Kuo tākai ʻae hia ʻa ʻIfalemi; kuo fufū ʻene angahala.
Провина Єфремова зв'я́зана, схо́ваний прогріх його.
13 Ko e ngaahi mamahi ʻae fefine ʻoku langā ʻe hoko kiate ia: ko e foha vale ia; ʻe ʻikai lelei ʻene nofo fuoloa ʻi he potu ʻoku hao ai ʻae fānau.
Болі, немов породі́ллі, наді́йдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у ма́тернім ну́трі.
14 Te u huhuʻi ʻakinautolu mei he mālohi ʻoe faʻitoka; te u huhuʻi ʻakinautolu mei he mate! ʻE mate, te u hoko ko ho maumauʻi? ʻE faʻitoka, te u hoko ko ho fakaʻauha? “ʻE puli ʻae fakatomala mei hoku mata. (Sheol h7585)
З рук шеолу Я ви́куплю їх, від смерти їх ви́бавлю. Де, смерте, жа́ло твоє? Де, шео́ле, твоя перемо́га? Жаль схова́ється перед очима Моїми! (Sheol h7585)
15 Neongo ʻoku faʻa fua ia ʻi he lotolotonga ʻo hono kāinga, ʻe hoko ha matangi hahake, ʻe haʻu ʻae matangi ʻa Sihova mei he toafa, pea ʻe maha ʻa ʻene matavai, pea ʻe matuʻu ʻe ʻene vai mapunopuna; te ne maumau ʻae koloa ʻoe ngaahi ipu lelei kotoa pē.
Хоч він дає плід між брата́ми, але прийде вітер зо схо́ду, вітер Госпо́дній, що зі́йде з пустині, і всо́хне його джерело́, і пересо́хне крини́чка його, — понищить він скарб всіх коштовних рече́й!
16 ‌ʻE hoko ʻo lala ʻa Samēlia; he kuo ne angatuʻu ki hono ʻOtua: te nau tō ʻi he heletā: ʻe lailai ke iiki ʻa ʻenau fānau kei huhu, pea ko honau kau fefine ʻoku feitama ʻe haehae.”
Завини́ть Самарі́я, бо стала уперта до Бога свого́, — поляжуть вони від меча! Порозби́вані будуть їхні діти, вагітні́ їхні розпо́роті будуть!

< Hosea 13 >