< Senesi 45 >
1 Pea naʻe ʻikai faʻa taʻofi ia ʻe Siosefa ʻi he ʻao ʻokinautolu kotoa pē naʻe tutuʻu ʻo ofi kiate ia; pea tangi ia, ʻo pehē, “Ke ʻalu ʻae tangata kotoa pē meiate au.” Pea naʻe ʻikai ʻi ai ha tangata ʻe tokotaha, ʻi he fakahā ia ʻe Siosefa ki hono ngaahi tokoua.
І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.
2 Pea naʻe tangi kalanga ia; pea naʻe fanongo ki ai ʻae kakai ʻIsipite mo e fale ʻo Felo.
І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.
3 Pea pehē ʻe Siosefa ki hono ngaahi tokoua, “Ko Siosefa au: ʻoku kei moʻui ʻeku tamai? Pea naʻe ʻikai faʻa tali ia ʻe hono ngaahi tokoua; he kuo nau puputuʻu ʻi hono ʻao.
І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.
4 Pea pehē ʻe Siosefa ki hono ngaahi tokoua, “ʻOku ou kole kiate kimoutolu, mou ʻunuʻunu mai kiate au.” Pea naʻa nau ʻunuʻunu atu, pea pehē ʻe ia, “Ko Siosefa au, ko homou tokoua, ʻaia naʻa mou fakatau ki ʻIsipite.
А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.
5 Pea ko eni ʻoua naʻa mou mamahi, pe ʻita kiate kimoutolu, koeʻuhi ko hoʻomou fakatau au ki heni: he naʻe fekau au ʻe he ʻOtua, ke u muʻomuʻa ʻiate kimoutolu ke fakahaofi hoʻomou moʻui.
А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.
6 He ko hono ua taʻu eni, mo e hongea ʻae fonua: pea ʻoku toe ʻae taʻu ʻe nima ʻe ʻikai ʻi ai ha tō taʻu pe ko e ututaʻu.
Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.
7 Pea naʻe fekau au ʻe he ʻOtua ke muʻomuʻa ʻiate kimoutolu ke fakamoʻui homou hako ʻi māmani, ke fakahaofi hoʻomou moʻui, ʻi he fakamoʻui lahi.
І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.
8 Pea ko eni, naʻe ʻikai ko kimoutolu naʻe fekau au ki heni, ka ko e ʻOtua: pea kuo ne ngaohi au ko e tamai kia Felo, mo e ʻeiki ki hono fale kotoa pē, pea mo e pule ki he fonua kotoa pē ʻo ʻIsipite.”
І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.
9 “Mou fakatoʻotoʻo, ʻo ʻalu ki heʻeku tamai, pea mou pehē kiate ia, ‘ʻOku lea pehē ho foha ko Siosefa, Kuo ngaohi au ʻe he ʻOtua ko e ʻeiki ki ʻIsipite kotoa pē; ke ke haʻu kiate au, ʻoua naʻa tatali.
Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.
10 Pea te ke nofo ʻi he fonua ko Koseni, pea te ke ofi kiate au, ʻa koe mo hoʻo fānau, mo e fānau ʻa hoʻo fānau, mo hoʻo fanga manu, mo hoʻo fanga sipi, mo e meʻa kotoa pē ʻoku ke maʻu.
І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.
11 Pea te u fafanga koe ʻi ai; he ʻoku kei toe ʻae taʻu ʻe nima ʻoe honge: telia naʻa masiva koe mo hoʻo kau nofoʻanga, pea mo e meʻa kotoa pē ʻoku ke maʻu.’”
І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.
12 Pea vakai, ʻoku mamata ʻa homou mata, pea mo e mata ʻo hoku tehina ko Penisimani, ko hoku ngutu ia ʻoku lea kiate kimoutolu.
І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.
13 Pea te mou tala ki heʻeku tamai hoku nāunau kotoa pē ʻi ʻIsipite, pea mo e meʻa kotoa pē kuo mou mamata ki ai; pea te mou fakatoʻotoʻo ʻo ʻomi ʻeku tamai ki heni.
І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.
14 Pea naʻa ne faʻaki ki he kia ʻo hono tehina ko Penisimani ʻo tangi; pea tangi ʻe Penisimani ki hono kia.
І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...
15 Pea ʻuma ia ki hono ngaahi tokoua kotoa pē, ʻo fāʻufua mo tangi kiate kinautolu; pea hili ia ne nau fealēleaʻaki mo hono ngaahi tokoua.
І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.
16 Pea naʻe ongo ʻae meʻa ni ki he fale ʻo Felo, ʻo pehē, “Kuo haʻu ʻae ngaahi tokoua ʻo Siosefa: pea naʻe fiefia lahi ai ʻa Felo, pea mo hono kau nofoʻanga.
І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.
17 Pea pehē ʻe Felo kia Siosefa, Ke ke lea pehē ki ho kāinga, Mou fai ʻae meʻa ni; hilifaki ʻae koane ki hoʻomou fanga manu, pea mou mole leva ki he fonua ko Kēnani;
І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.
18 Pea ʻomi hoʻomou tamai mo hoʻomou ngaahi kau nofoʻanga ʻo haʻu kiate au; pea te u foaki kiate kimoutolu ʻae lelei ʻoe fonua ko ʻIsipite, pea te mou kai ʻae lelei ʻoe fonua.
І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.
19 Pea ko eni, kuo mou maʻu ʻae fekau, pea mou fai eni: pea mou ʻave ʻae ngaahi saliote mei he fonua ko ʻIsipite, koeʻuhi ko hoʻomou tamaiki, mo homou ngaahi uaifi, pea mou ʻomi hoʻomou tamai, pea haʻu.
А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.
20 Pea ʻoua naʻa tokanga foki ki hoʻomou ngaahi meʻa: he ʻoku ʻamoutolu ʻae lelei ʻoe fonua ko ʻIsipite kotoa.”
А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.
21 Pea naʻe fai ia ʻe he fānau ʻa ʻIsileli pea foaki ʻe Siosefa ʻae ngaahi saliote kiate kinautolu ʻo hangē ko e fekau ʻa Felo, ʻo ne ʻatu honau ʻoho ki he hala.
І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.
22 Naʻa ne foaki kiate kinautolu, ki he tangata taki taha ʻae ngaahi kofu, ka naʻa ne foaki kia Penisimani ʻae konga siliva ʻe tolungeau, mo e ngaahi kofu kotoa kehekehe ʻe nima.
І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.
23 Pea ne tuku ʻae meʻa ko eni ki heʻene tamai; ko e ʻasi ʻe hongofulu kuo fakaheka ki ai ʻae ngaahi meʻa lelei ʻo ʻIsipite, pea ko e ʻasi fefine ʻe hongofulu kuo fakaheka ki ai ʻae koane, mo e mā, mo e meʻakai ko e ʻoho ki heʻene tamai ʻi he hala.
А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.
24 Pea ne tuku hono ngaahi tokoua kenau ʻalu, pea naʻa nau ʻalu: pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “Vakai, ke ʻoua naʻa mou kē ʻi he hala.”
І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“
25 Pea naʻa nau ʻalu mei ʻIsipite, ʻo hoko ki he fonua ko Kēnani, kia Sēkope ko ʻenau tamai,
І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.
26 ʻonau talaange kiate ia ʻo pehē, “ʻOku kei moʻui ʻa Siosefa, pea ko e pule ia ʻoe fonua kotoa pē ʻo ʻIsipite.” Pea lele ai ʻae moʻui ʻo Sēkope, he naʻe ʻikai te ne tui kiate kinautolu.
І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...
27 Pea naʻa nau tala kiate ia ʻae ngaahi lea kotoa pē ʻa Siosefa, ʻaia naʻa ne tala kiate kinautolu; pea ʻi heʻene mamata ki he ngaahi saliote naʻe fekau ʻe Siosefa ke fetuku ia, naʻe toe moʻui ʻae laumālie ʻo ʻenau tamai ko Sēkope:
І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.
28 Pea naʻe pehē ʻe ʻIsileli, “Maʻuā, ʻoku kei moʻui hoku foha ko Siosefa: te u ʻalu ʻo mamata kiate ia ʻi he teʻeki ai teu mate.”
І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“