Mga Awit 77

1 Ako'y dadaing ng aking tinig sa Dios; sa Dios ng aking tinig; at kaniyang didinggin ako.

Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.

2 Sa kaarawan ng aking kabagabagan ay hinahanap ko ang Panginoon: ang kamay ko'y nakaunat sa gabi, at hindi nangangalay; tumatangging maaliw ang kaluluwa ko.

У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.

3 Naaalaala ko ang Dios, at ako'y nababalisa: ako'y nagdaramdam, at ang diwa ko'y nanglulupaypay. (Selah)

Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)

4 Iyong pinupuyat ang mga mata ko: ako'y totoong nababagabag na hindi ako makapagsalita.

Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.

5 Aking ginunita ang mga araw ng una, ang mga taon ng dating mga panahon.

Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.

6 Aking inaalaala ang awit ko sa gabi: sumasangguni ako sa aking sariling puso; at ang diwa ko'y masikap na nagsiyasat.

Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:

7 Magtatakuwil ba ang Panginoon magpakailan man? At hindi na baga siya lilingap pa?

Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?

8 Ang kaniya bang kagandahang-loob ay lubos na nawala magpakailan man? Natapos na bang walang hanggan ang kaniyang pangako?

Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?

9 Nakalimot na ba ang Dios na magmaawain? Kaniya bang tinakpan ng kagalitan ang kaniyang malumanay na mga kaawaan? (Selah)

Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)

10 At aking sinabi, Ito ang sakit ko; nguni't aalalahanin ko ang mga taon ng kanan ng Kataastaasan.

Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».

11 Babanggitin ko ang mga gawa ng Panginoon; sapagka't aalalahanin ko ang mga kabagabagan mo ng una.

Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.

12 Bubulayin ko ang lahat ng iyong gawa, at magmumuni tungkol sa iyong mga gawa.

Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.

13 Ang iyong daan, Oh Dios, ay nasa santuario: sino ang dakilang dios na gaya ng Dios?

Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?

14 Ikaw ay Dios na gumagawa ng mga kagilagilalas: iyong ipinakilala ang kalakasan mo sa gitna ng mga tao.

Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.

15 Iyong tinubos ng kamay mo ang iyong bayan, ang mga anak ng Jacob at ng Jose. (Selah)

Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)

16 Nakita ka ng tubig, Oh Dios; nakita ka ng tubig, sila'y nangatakot: ang mga kalaliman din naman ay nanginig.

Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.

17 Ang mga alapaap ay nangaglagpak ng tubig; ang langit ay humugong: ang mga pana mo naman ay nagsihilagpos.

Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.

18 Ang tinig ng iyong kulog, ay nasa ipoipo; tinanglawan ng mga kidlat ang sanglibutan: ang lupa ay nayanig at umuga.

Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.

19 Ang daan mo'y nasa dagat, at ang mga landas mo'y nasa malalawak na tubig, at ang bakas mo'y hindi nakilala.

Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.

20 Iyong pinapatnubayan ang iyong bayan na parang kawan, sa pamamagitan ng kamay ni Moises at ni Aaron.

Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.