Mga Awit 73
1 Tunay na ang Dios ay mabuti sa Israel. Sa mga malilinis sa puso.
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 Nguni't tungkol sa akin, ang mga paa ko'y halos nahiwalay: ang mga hakbang ko'y kamunti nang nangadulas.
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 Sapagka't ako'y nanaghili sa hambog, nang aking makita ang kaginhawahan ng masama.
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 Sapagka't walang mga tali sa kanilang kamatayan: kundi ang kanilang kalakasan ay matatag.
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 Sila'y wala sa kabagabagan na gaya ng ibang mga tao; na hindi man (sila) nangasasalot na gaya ng ibang mga tao.
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 Kaya't kapalalua'y gaya ng kuwintas sa kanilang leeg: tinatakpan (sila) ng karahasan na gaya ng bihisan.
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 Ang kanilang mga mata ay lumuluwa sa katabaan: sila'y mayroong higit kay sa mananasa ng puso.
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 Sila'y manganunuya, at sa kasamaan ay nanunungayaw ng pagpighati: sila'y nangagsasalitang may kataasan.
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 Kanilang inilagay ang kanilang bibig sa mga langit, at ang kanilang dila ay lumalakad sa lupa.
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 Kaya't ibinabalik dito ang kaniyang bayan: at tubig ng punong saro ay nilalagok nila.
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 At kanilang sinasabi, Paanong nalalaman ng Dios? At may kaalaman ba sa Kataastaasan?
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Narito, ang mga ito ang masama; at palibhasa'y laging tiwasay nagsisilago sa mga kayamanan,
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 Tunay na sa walang kabuluhan ay nilinis ko ang aking puso, at hinugasan ko ang aking mga kamay sa kawalaang sala;
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 Sapagka't buong araw ay nasalot ako, at naparusahan tuwing umaga.
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 Kung aking sinabi, Ako'y magsasalita ng ganito; narito, ako'y gagawang may karayaan sa lahi ng iyong mga anak.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 Nang aking isipin kung paanong aking malalaman ito, ay napakahirap sa ganang akin;
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 Hanggang sa ako'y pumasok sa santuario ng Dios, at aking nagunita ang kanilang huling wakas,
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 Tunay na iyong inilagay (sila) sa mga madulas na dako: iyong inilugmok (sila) sa kapahamakan.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 Kung paanong naging kapahamakan (sila) sa isang sandali! Sila'y nilipol na lubos ng mga kakilabutan.
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 Ang panaginip sa pagkagising: sa gayon, Oh Panginoon, pag gumising ka, iyong hahamakin ang kanilang larawan.
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 Sapagka't ang puso ko'y namanglaw, at sa aking kalooban ay nasaktan ako:
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 Sa gayo'y naging walang muwang ako, at musmos; ako'y naging gaya ng hayop sa harap mo.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 Gayon ma'y laging sumasaiyo ako: iyong inalalayan ang aking kanan.
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 Iyong papatnubayan ako ng iyong payo, at pagkatapos ay tatanggapin mo ako sa kaluwalhatian.
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 Sinong kumakasi sa akin sa langit kundi ikaw? At walang ninanasa ako sa lupa liban sa iyo.
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 Ang aking laman at ang aking puso ay nanglulupaypay: nguni't ang Dios ay kalakasan ng aking puso, at bahagi ko magpakailan man.
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 Sapagka't narito, silang malayo sa iyo ay mangalilipol: iyong ibinuwal silang lahat, na nangakikiapid, na nagsisihiwalay sa iyo.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 Nguni't mabuti sa akin na lumapit sa Dios; ginawa kong aking kanlungan ang Panginoong Dios, upang aking maisaysay ang lahat ng iyong mga gawa.
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
