Mga Awit 44

1 Narinig namin ng aming mga pakinig, Oh Dios, isinaysay sa amin ng aming mga magulang, kung anong gawa ang iyong ginawa sa kanilang mga kaarawan, ng mga kaarawan ng una.

Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.

2 Iyong itinaboy ng iyong kamay ang mga bansa, nguni't itinatag mo (sila) iyong dinalamhati ang mga bayan, nguni't iyong pinangalat (sila)

Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.

3 Sapagka't hindi nila tinamo ang lupain na pinakaari sa pamamagitan ng kanilang sariling tabak, ni iniligtas man (sila) ng kanilang sariling kamay: kundi ng iyong kanan, at ng iyong bisig, at ng liwanag ng iyong mukha, sapagka't iyong nilingap (sila)

Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.

4 Ikaw ang aking Hari, Oh Dios: magutos ka ng kaligtasan sa Jacob.

Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!

5 Dahil sa iyo'y itutulak namin ang aming mga kaaway: sa iyong pangalan ay yayapakan namin (sila) na nagsisibangon laban sa amin.

З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.

6 Sapagka't hindi ako titiwala sa aking busog, ni ililigtas man ako ng aking tabak.

Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.

7 Nguni't iniligtas mo kami sa aming mga kaaway, at inilagay mo (sila) sa kahihiyan na nangagtatanim sa amin.

Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.

8 Sa Dios ay naghahambog kami buong araw, at mangagpapasalamat kami sa iyong pangalan magpakailan man. (Selah)

Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)

9 Nguni't ngayo'y itinakuwil mo kami, at inilagay mo kami sa kasiraang puri; at hindi ka lumalabas na kasama ng aming mga hukbo.

Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].

10 Iyong pinatatalikod kami sa kaaway: at silang nangagtatanim sa amin ay nagsisisamsam ng sa ganang kanilang sarili.

Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.

11 Iyong ibinigay kaming gaya ng mga tupa na pinaka pagkain; at pinangalat mo kami sa mga bansa.

Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.

12 Iyong ipinagbibili ang iyong bayan na walang bayad, at hindi mo pinalago ang iyong kayamanan sa pamamagitan ng kanilang halaga.

Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.

13 Ginawa mo kaming katuyaan sa aming mga kapuwa, isang kasabihan at kadustaan nila na nangasa palibot namin.

Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.

14 Iyong ginawa kaming kawikaan sa gitna ng mga bansa, at kaugaan ng ulo sa gitna ng mga bayan.

Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.

15 Buong araw ay nasa harap ko ang aking kasiraang puri, at ang kahihiyan ng aking mukha ay tumakip sa akin,

Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя

16 Dahil sa tinig niya na dumuduwahagi at tumutungayaw; dahil sa kaaway at sa manghihiganti.

через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.

17 Lahat ng ito'y dumating sa amin; gayon ma'y hindi namin kinalimutan ka, ni gumawa man kami na may karayaan sa iyong tipan.

Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.

18 Ang aming puso ay hindi tumalikod, ni ang amin mang mga hakbang ay humiwalay sa iyong daan;

Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.

19 Na kami ay iyong lubhang nilansag sa dako ng mga chakal, at tinakpan mo kami ng lilim ng kamatayan.

Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.

20 Kung aming nilimot ang pangalan ng aming Dios, O aming iniunat ang aming mga kamay sa ibang dios;

Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,

21 Hindi ba sisiyasatin ito ng Dios? Sapagka't nalalaman niya ang mga lihim ng puso.

хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.

22 Oo, dahil sa iyo ay pinapatay kami buong araw; kami ay nabilang na parang mga tupa sa patayan.

Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.

23 Ikaw ay gumising, bakit ka natutulog, Oh Panginoon? Ikaw ay bumangon, huwag mo kaming itakuwil magpakailan man.

Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.

24 Bakit mo ikinukubli ang iyong mukha, at kinalilimutan mo ang aming kadalamhatian at aming kapighatian?

Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?

25 Sapagka't ang aming kaluluwa ay nakasubsob sa alabok: ang aming katawan ay nadidikit sa lupa.

Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.

26 Ikaw ay bumangon upang kami ay tulungan, at tubusin mo kami dahil sa iyong kagandahang-loob.

Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.