Mga Awit 33
1 Mangagalak kayo sa Panginoon, Oh kayong mga matuwid: pagpuri ay maganda sa ganang matuwid.
Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
2 Kayo'y mangagpasalamat sa Panginoon na may alpa: magsiawit kayo ng mga pagpuri sa kaniya na may salterio na sangpung kuerdas.
Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
3 Magsiawit kayo sa kaniya ng bagong awit; magsitugtog kayong matalino na may malaking ingay.
заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
4 Sapagka't ang salita ng Panginoon ay matuwid; at lahat niyang gawa ay ginawa sa pagtatapat.
бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5 Iniibig niya ang katuwiran at kahatulan: ang lupa ay puno ng kagandahang-loob ng Panginoon.
Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
6 Sa pamamagitan ng salita ng Panginoon ay nayari ang mga langit; at lahat ng natatanaw roon ay sa pamamagitan ng hinga ng kaniyang bibig.
Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
7 Kaniyang pinipisan ang tubig ng dagat na parang isang bunton: inilalagay niya ang mga kalaliman sa mga kalawakan.
Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
8 Matakot nawa ang buong lupa sa Panginoon: magsitayo nawang may takot ang lahat ng taga sanglibutan sa kaniya.
Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
9 Sapagka't siya'y nagsalita, at nangyari; siya'y nagutos, at tumayong matatag.
бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
10 Dinadala ng Panginoon sa wala ang payo ng mga bansa: kaniyang niwawalang halaga ang mga pagiisip ng mga bayan.
Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
11 Ang payo ng Panginoon ay nanganayong matibay magpakailan man, ang mga pagiisip ng kaniyang puso sa lahat ng sali't saling lahi.
а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
12 Mapalad ang bansa na ang Dios ay ang Panginoon; ang bayan na kaniyang pinili sa ganang kaniyang sariling mana.
Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
13 Ang Panginoon ay tumitingin mula sa langit; kaniyang minamasdan ang lahat na anak ng mga tao;
Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
14 Mula sa dakong kaniyang tahanan ay tumitingin siya sa lahat na nangananahan sa lupa;
приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15 Siyang naghuhugis ng mga puso nilang lahat, na nagmamasid sa lahat nilang mga gawa.
Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
16 Walang hari na nakaliligtas sa pamamagitan ng karamihan ng hukbo: ang makapangyarihang tao ay hindi naliligtas sa pamamagitan ng malaking kalakasan.
Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
17 Ang kabayo ay walang kabuluhang bagay sa pagliligtas: ni hindi niya iniligtas ang sinoman sa pamamagitan ng kaniyang malaking kalakasan;
для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
18 Narito, ang mata ng Panginoon ay nasa kanila na nangatatakot sa kaniya, sa kanila na nagsisiasa sa kaniyang kagandahang-loob;
ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
19 Upang iligtas ang kaniyang kaluluwa sa kamatayan, at upang ingatan silang buhay sa kagutom.
щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20 Hinintay ng aming kaluluwa ang Panginoon: siya'y aming saklolo at aming kalasag.
Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
21 Sapagka't ang aming puso ay magagalak sa kaniya, sapagka't kami ay nagsitiwala sa kaniyang banal na pangalan.
бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
22 Sumaamin nawa ang iyong kagandahang-loob, Oh Panginoon, ayon sa aming pagasa sa iyo.
Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
