Mga Awit 104

1 Purihin mo ang Panginoon, Oh kaluluwa ko. Oh Panginoon kong Dios ikaw ay totoong dakila; ikaw ay nabibihisan ng karangalan at kamahalan.

Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич.

2 Na siyang nagbabalot sa iyo ng liwanag na parang bihisan; na siyang naguunat ng mga langit na parang tabing:

Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало;

3 Na siyang naglalagay ng mga tahilan ng kaniyang mga silid sa tubig; na siyang gumagawa sa mga alapaap na kaniyang karro; na siyang lumalakad sa mga pakpak ng hangin:

закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру.

4 Na siyang gumagawa sa mga hangin na mga sugo niya; ang kaniyang mga tagapangasiwa ay alab ng apoy:

Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню.

5 Na siyang naglagay ng mga patibayan ng lupa, upang huwag makilos magpakailan man,

Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків!

6 Iyong tinakpan ng kalaliman na tila isang bihisan; ang tubig ay tumatayo sa itaas ng mga bundok.

Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води,

7 Sa iyong pagsaway sila'y nagsitakas; sa hugong ng iyong kulog ay nagmadaling nagsialis (sila)

[та] від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки.

8 Sila'y nagsiahon sa mga bundok, sila'y nagsilusong sa mga libis, sa dako mong itinatag ukol sa kanila.

Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них.

9 Ikaw ay naglagay ng hangganan upang sila'y huwag makaraan; upang sila'y huwag magsibalik na tumakip sa lupa.

Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі.

10 Siya'y nagsusugo ng mga bukal sa mga libis; nagsisiagos sa gitna ng mga bundok:

Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони,

11 Sila'y nagpapainom sa bawa't hayop sa parang; nangagpapatid-uhaw ang mga mailap na asno.

напувають усіх звірів польових; [там] втамовують свою спрагу дикі віслюки.

12 Sa tabi nila ay nagkaroon ng kanilang tahanan ang mga ibon sa himpapawid, sila'y nagsisiawit sa mga sanga.

При [водах] тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос.

13 Kaniyang dinidilig ang mga bundok mula sa kaniyang mga silid: ang lupa'y busog sa bunga ng iyong mga gawa.

Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля.

14 Kaniyang pinatutubo ang damo para sa mga hayop, at ang gugulayin sa paglilingkod sa tao: upang siya'y maglabas ng pagkain sa lupa:

Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі,

15 At ng alak na nagpapasaya sa puso ng tao, at ng langis upang pasilangin ang kaniyang mukha, at ng tinapay na nagpapalakas ng puso ng tao.

і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини.

16 Ang mga punong kahoy ng Panginoon ay busog; ang mga sedro sa Libano, na kaniyang itinanim;

Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, які Він насадив.

17 Na pinamumugaran ng mga ibon: tungkol sa tagak, ang mga puno ng abeto ay kaniyang bahay.

Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах.

18 Ang mga mataas na bundok ay para sa mga mailap na kambing; ang mga malalaking bato ay kanlungan ng mga coneho.

Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.

19 Kaniyang itinakda ang buwan sa mga panahon: nalalaman ng araw ang kaniyang paglubog.

Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити.

20 Iyong ginagawa ang kadiliman at nagiging gabi; na iginagalaw ng lahat na hayop sa gubat.

Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові.

21 Umuungal ang mga batang leon sa pagsunod sa mahuhuli nila, at hinahanap sa Dios ang kanilang pagkain.

Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу.

22 Ang araw ay sumisikat sila'y nagsisialis, at nangahihiga sa kanilang mga yungib.

Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво.

23 Lumalabas ang tao sa kaniyang gawain, at sa kaniyang gawa hanggang sa kinahapunan.

Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора.

24 Oh Panginoon, pagka sarisari ng iyong mga gawa! sa karunungan ay ginawa mo silang lahat: ang lupa ay puno ng iyong kayamanan.

Які численні діяння Твої, Господи! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми.

25 Nandoon ang dagat, na malaki at maluwang, na ginagalawan ng di mabilang na mga bagay, ng mga munti at ng mga malaking hayop din naman.

Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі.

26 Doo'y nagsisiyaon ang mga sasakyan: nandoon ang buwaya na iyong nilikha upang maglibang doon.

Там ходять кораблі, там цей Левіятан, якого Ти створив, щоб бавився він у морі.

27 Lahat ng ito ay nangaghihintay sa iyo, upang iyong mabigyan (sila) ng kanilang pagkain sa ukol na kapanahunan.

Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно.

28 Ang iyong ibinibigay sa kanila ay pinipisan nila; iyong ibinubukas ang iyong kamay, sila'y nangabubusog ng kabutihan.

Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом.

29 Iyong ikinukubli ang iyong mukha, sila'y nangababagabag; iyong inaalis ang kanilang hininga, sila'y nangamamatay, at nagsisibalik sa kanilang pagkaalabok.

Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох [земний].

30 Iyong sinusugo ang iyong Espiritu, sila'y nangalalalang; at iyong binabago ang balat ng lupa.

Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі.

31 Manatili nawa ang kaluwalhatian ng Panginoon kailan man; magalak nawa ang Panginoon sa kaniyang mga gawa:

Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм!

32 Na siyang tumitingin sa lupa at nayayanig: kaniyang hinihipo ang mga bundok at nagsisiusok.

Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять.

33 Aawit ako sa Panginoon habang ako'y nabubuhay: ako'y aawit ng pagpuri sa aking Dios, samantalang mayroon akong kabuhayan.

Я співатиму Господеві[усе] життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую.

34 Matamisin nawa niya ang aking pagbubulay: ako'y magagalak sa Panginoon.

Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі.

35 Malipol nawa ang mga makasalanan sa lupa, at mawala nawa ang masama. Purihin mo ang Panginoon, Oh kaluluwa ko. Purihin ninyo ang Panginoon.

Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!