< Mga Kawikaan 5 >

1 Anak ko, pakinggan mo ang aking karunungan; ikiling mo ang iyong pakinig sa aking unawa:
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 Upang makapagingat ka ng kabaitan, at upang ang iyong mga labi ay makapagingat ng kaalaman.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Sapagka't ang mga labi ng masamang babae ay tumutulo ng pulot, at ang kaniyang bibig ay madulas kay sa langis:
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 Nguni't ang kaniyang huling wakas ay mapait kay sa ahenho, matalas na parang tabak na may talim sa magkabila.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
5 Ang kaniyang mga paa ay nagsisibaba sa kamatayan; ang kaniyang mga hakbang ay nagsisihawak sa Sheol; (Sheol h7585)
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 Na anopa't hindi niya nasusumpungan ang kapanatagan ng landas ng buhay; ang kaniyang mga lakad ay hindi panatag, at hindi niya nalalaman.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Ngayon nga, mga anak ko, dinggin ninyo ako, at huwag kayong magsihiwalay sa mga salita ng aking bibig.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Ilayo mo ang iyong lakad sa kaniya, at huwag kang lumapit sa pintuan ng kaniyang bahay:
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 Baka mo ibigay ang iyong karangalan sa iba, at ang iyong mga taon sa mga mabagsik:
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 Baka ang mga di kilalang babae ay mapuno ng iyong kalakasan; at ang iyong mga pinagpagalan ay mapasa bahay ng kaapid;
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 At ikaw ay manangis sa iyong huling wakas, pagka ang iyong laman at ang iyong katawan ay natunaw,
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 At iyong sabihin, bakit ko kinayamutan ang turo, at hinamak ng aking puso ang saway:
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 Ni hindi ko man sinunod ang tinig ng aking mga tagapagturo, O ikiling ko man ang aking pakinig sa kanila na mga nagturo sa akin!
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 Ako'y malapit sa lahat ng kasamaan sa gitna ng kapisanan at ng kapulungan.
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Uminom ka ng tubig sa iyong sariling tipunan ng tubig, at sa nagsisiagos na tubig sa iyong sariling balon.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Mananabog ba ang iyong mga bukal sa kaluwangan, at mga agos ng tubig sa mga lansangan?
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Maging iyong magisa, at huwag sa di kilala na kasama mo.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Pagpalain ang iyong bukal; at magalak ka sa asawa ng iyong kabataan.
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 Gaya ng maibiging usa at ng masayang usang babae, bigyan kang katiwasayan ng kaniyang dibdib sa buong panahon; at laging malugod ka sa kaniyang pagibig.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 Sapagka't bakit ka malulugod, anak ko, sa ibang babae, at yayakap sa sinapupunan ng di kilala?
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 Sapagka't ang mga lakad ng tao ay nasa harap ng mga mata ng Panginoon, at kaniyang pinapatag ang lahat niyang mga landas.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 Ang sarili niyang mga kasamaan ay kukuha sa masama. At siya'y matatalian ng mga panali ng kaniyang kasalanan.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 Siya'y mamamatay sa kakulangan ng turo; at sa kadahilanan ng kaniyang pagkaulol ay maliligaw siya.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!

< Mga Kawikaan 5 >