Job 39
1 Nalalaman mo ba ang panahong ipinanganganak ng mga kambing bundok? O matatandaan mo ba ang mga pagdaramdam ng mga usa?
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
2 Mabibilang mo ba ang mga buwan ng kanilang kagampanan? O nalalaman mo ba ang panahong kanilang ipinanganak?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
3 Sila'y nagsisiyuko, kanilang inilalabas ang kanilang mga anak, kaniyang iniwawaksi ang kanilang kapanglawan.
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
4 Ang kanilang mga anak ay nagiging malakas, sila'y nagsisilaki sa kaparangan; sila'y nagsisiyao at hindi na nagsisibalik.
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
5 Sinong nagpakawala sa mabangis na asno? O sinong nagkalag ng mga tali ng mailap na asno?
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
6 Na ginawa kong bahay niya ang ilang, at ang lupaing maasin na kaniyang tahanan.
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
7 Kaniyang nililibak ang kaguluhan ng bayan. Ni hindi niya dinidinig ang sigaw ng nagpapatakbo ng hayop.
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
8 Ang libot ng mga bundok ay kaniyang pastulan, at kaniyang sinasaliksik ang bawa't sariwang bagay.
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9 Matutuwa ba ang bakang gubat na maglingkod sa iyo? O matitira ba sa siping ng iyong pasabsaban?
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
10 Matatalian mo ba ang bakang gubat ng iyong panali sa pangbukid? O magbubusagsag ba ng mga libis sa likuran mo?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
11 Aasa ka ba sa kaniya, dahil sa siya'y totoong malakas? O iiwan mo ba ang iyong gawain sa kaniya?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
12 Ipagkakatiwala mo ba sa kaniya na iuuwi sa bahay ang iyong binhi, at pipisanin ang mga butil sa iyong giikan?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
13 Ang pakpak ng avestruz ay nagagalak; nguni't may kagandahang loob ba ang kanilang mga pakpak at mga balahibo?
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
14 Sapagka't nagiiwan ng kaniyang mga itlog sa lupa, at pinaiinit ang mga yaon sa alabok,
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
15 At kinalilimutang mangapipisa ng paa, o mangayuyurakan ng mabangis na hayop.
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
16 Siya'y nagmamatigas laban sa kaniyang mga sisiw na tila hindi kaniya: bagaman ang kaniyang gawa ay mawalang kabuluhan, hindi niya ikinatatakot;
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
17 Sapagka't binawian siya ng Dios ng karunungan, ni hindi siya binahaginan ng unawa.
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18 Anomang panahon na siya'y napaiitaas, hinahamak niya ang kabayo at ang sakay nito.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
19 Nagbigay ka ba sa kabayo ng kalakasan? Binihisan mo ba ang kaniyang leeg ng buhok na gumagalaw?
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
20 Pinalulukso mo ba siya na parang balang? Ang kaluwalhatian ng kaniyang bahin ay kakilakilabot.
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
21 Siya'y kumukutkot sa libis, at nagagalak sa kaniyang kalakasan, siya'y sumasagupa sa mga taong may sandata.
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
22 Tinutuya niya ang takot at hindi nanglulupaypay: ni hindi tinatalikuran ang tabak.
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
23 Ang suksukan ng pana ay tumutunog laban sa kaniya, ang makintab na sibat at ang kalasag.
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
24 Kaniyang sinasakmal ang lupa na may kabangisan at poot; ni hindi siya naniniwala na yao'y tunog ng pakakak.
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 Kaniyang sinasabi sa tuwing tutunog ang mga pakakak: Aha! At kaniyang naaamoy ang pagbabaka sa malayo, ang sigaw ng mga kapitan at ang hiyaw.
При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
26 Lumilipad ba ang uwak sa pamamagitan ng inyong karunungan, at iniuunat ba ang kaniyang mga pakpak sa dakong timugan?
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
27 Napaiilanglang ba ang agila sa iyong utos, at gumagawa ba ng kaniyang pugad sa itaas?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
28 Sila'y nananahan sa malaking bato, at doon tumitira, sa taluktok ng burol at sa katibayan,
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
29 Mula roo'y tumitingin siya ng madadagit; ang kaniyang mga mata ay tumatanaw sa malayo.
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
30 Ang mga anak naman niya ay nagsisihitit ng dugo: at kung saan naroon ang pinatay ay naroon siya.
а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
