Job 18
1 Nang magkagayo'y sumagot si Bildad na Suhita, at nagsabi,
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 Hanggang kailan manghuhuli kayo ng mga salita? Inyong bulayin, at pagkatapos ay magsasalita kami.
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 Bakit kami nangabibilang na parang mga hayop, at naging marumi sa iyong paningin?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 Ikaw na nagpapakabagbag sa iyong galit, pababayaan ba ang lupa dahil sa iyo? O babaguhin ba ang bato mula sa kinaroroonan?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 Oo, ang ilaw ng masama ay papatayin, at ang liyab ng kaniyang apoy ay hindi liliwanag.
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 Ang ilaw ay magdidilim sa kaniyang tolda, at ang kaniyang ilawan sa itaas niya ay papatayin.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 Ang mga hakbang ng kaniyang kalakasan ay mapipigil, at ang kaniyang sariling payo ang magbabagsak sa kaniya.
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 Sapagka't siya'y inihagis sa lambat ng kaniyang sariling mga paa, at siya'y lumalakad sa mga silo.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 Isang panghuli ang huhuli sa kaniya sa mga sakong. At isang silo ay huhuli sa kaniya.
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 Ang panali ay nakakubli ukol sa kaniya sa lupa, at isang patibong na ukol sa kaniya ay nasa daan.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 Mga kakilabutan ay tatakot sa kaniya sa lahat ng dako, at hahabol sa kaniya sa kaniyang mga sakong.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 Ang kaniyang kalakasan ay manglalata sa gutom, at ang kapahamakan ay mahahanda sa kaniyang tagiliran.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 Susupukin ang mga sangkap ng kaniyang katawan, Oo, lalamunin ng panganay ng kamatayan ang kaniyang mga sangkap.
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 Siya'y ilalabas sa kaniyang tolda na kaniyang tinitiwalaan; at siya'y dadalhin sa hari ng mga kakilabutan.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 Tatahan sa kaniyang tolda yaong di niya kaanoano: azufre ay makakalat sa kaniyang tahanan.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 Ang kaniyang mga ugat ay mangatutuyo sa ilalim, at sa ibabaw ay puputulin ang kaniyang sanga.
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 Ang alaala sa kaniya ay mawawala sa lupa, at siya'y mawawalan ng pangalan sa lansangan.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 Siya'y ihahatid sa kadiliman mula sa liwanag, at itatapon sa labas ng sanglibutan.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 Siya'y hindi magkakaroon kahit anak, ni anak man ng anak sa gitna ng kaniyang bayan, ni anomang nalabi sa kaniyang pinakipamayanan.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 Silang nagsisidating pagkatapos ay mangatitigilan sa kaniyang kaarawan, gaya ng nangauna na nangatakot.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 Tunay na ganyan ang mga tahanan ng mga liko, at ito ang kalalagyan niya na hindi nakakakilala sa Dios.
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
