Psaltaren 73
1 En psalm av Asaf. Sannerligen, Gud är god mot Israel, mot dem som hava rena hjärtan.
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 Men jag hade så när stapplat med mina fötter, mina steg voro nära att slinta;
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 ty jag upptändes av avund mot de övermodiga, när jag såg att det gick dem väl i deras ogudaktighet.
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 Ty fria ifrån vedermödor äro de till sin död, och deras hull är frodigt.
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 De komma icke i olycka såsom andra dödliga och varda icke plågade såsom andra människor.
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 Därför är högmod deras halsprydnad, våld den klädnad som höljer dem.
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 Ur fetma skåda deras ögon fram, deras hjärtans inbillningar hava intet mått.
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 De håna och tala förtryck i sin ondska; med höga åthävor tala de.
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 Med sin mun stiga de upp i himmelen, och deras tunga far fram på jorden;
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 därför vänder sig deras folk till dem och super så in vattnet i fulla drag.
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 Och de säga: "Huru skulle Gud kunna veta det? Skulle sådan kunskap finnas hos den Högste?"
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Ja, så är det med de ogudaktiga; det går dem alltid väl, och de växa i makt.
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 Sannerligen, förgäves bevarade jag mitt hjärta rent och tvådde mina händer i oskuld;
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 jag vart dock plågad hela dagen, och var morgon kom tuktan över mig.
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 Om jag hade sagt: "Så vill jag lära", då hade jag svikit dina barns släkte.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 När jag nu tänkte efter för att begripa detta, syntes det mig alltför svårt,
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 till dess jag trängde in i Guds heliga rådslut och aktade på dess ände.
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 Sannerligen, på slipprig mark ställer du dem, du störtar dem ned i fördärv.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 Huru varda de ej till intet i ett ögonblick! De förgås och få en ände med förskräckelse.
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 Såsom det är med en dröm, när man vaknar, o Herre, så aktar du dem för intet, såsom skuggbilder, när du vaknar.
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 När mitt hjärta förbittrades och jag kände styng i mitt inre,
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 då var jag oförnuftig och förstod intet; såsom ett oskäligt djur var jag inför dig.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 Dock förbliver jag städse hos dig; du håller mig vid min högra hand.
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 Du skall leda mig efter ditt råd och sedan upptaga mig med ära.
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 Vem har jag i himmelen utom dig! Och när jag har dig, då frågar jag efter intet på jorden.
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 Om än min kropp och min själ försmäkta, så är dock Gud mitt hjärtas klippa och min del evinnerligen.
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 Ty se, de som hava vikit bort ifrån dig skola förgås; du förgör var och en som trolöst avfaller från dig.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 Men jag har min glädje i att hålla mig intill Gud; jag söker min tillflykt hos Herren, HERREN, för att kunna förtälja alla dina gärningar.
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
