Psaltaren 66
1 För sångmästaren; en sång, en psalm. Höjen jubel till Gud, alla länder;
Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
2 lovsjungen hans namns ära, given honom ära och pris.
виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
3 Sägen till Gud: Huru underbara äro icke dina gärningar! För din stora makts skull visa dina fiender dig underdånighet.
Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
4 Alla länder skola tillbedja och lovsjunga dig; de skola lovsjunga ditt namn. (Sela)
вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
5 Kommen och sen vad Gud har gjort; underbara äro hans gärningar mot människors barn.
Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
6 Han förvandlade havet till torrt land; till fots gingo de genom floden; då gladdes vi över honom.
Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
7 Genom sin makt råder han evinnerligen, hans ögon giva akt på hedningarna; de gensträviga må icke förhäva sig. (Sela)
Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
8 Prisen, I folk, vår Gud, och låten hans lov ljuda högt;
Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
9 ty han har beskärt liv åt vår själ och har icke låtit vår fot vackla.
що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
10 Ty väl prövade de oss, o Gud, du luttrade oss, såsom silver luttras;
бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
11 du förde oss in i fängelse, du lade en tung börda på vår rygg;
Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
12 du lät människor fara fram över vårt huvud, vi måste gå genom eld och vatten. Men du har fört oss ut och vederkvickt oss.
Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
13 Så kommer jag då till ditt hus med brännoffer, jag vill infria mina löften till dig,
Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
14 dem till vilka mina låppar öppnade sig, och som min mun uttalade i min nöd.
що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
15 Brännoffer av feta får vill jag frambära åt dig, med offerånga av vädurar; jag vill offra både tjurar och bockar. (Sela)
Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
16 Kommen och hören, så vill jag förtälja för eder, I alla som frukten Gud, vad han har gjort mot min själ.
Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
17 Till honom ropade jag med min mun, och lovsång var redan på min tunga.
До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
18 Om jag hade förehaft något orätt i mitt hjärta, så skulle Herren icke höra mig.
Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
19 Men Gud har hört mig, han har aktat på mitt bönerop.
але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
20 Lovad vare Gud, som icke har förkastat min bön eller vänt ifrån mig sin nåd!
Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
