Psaltaren 63

1 En psalm av David, när han var i Juda öken. Gud, du är min Gud, bittida söker jag dig; min själ törstar efter dig, min kropp längtar efter dig, i ett torrt land, som försmäktar utan vatten.

Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській. Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води.

2 Så skådar jag nu efter dig i helgedomen, för att få se din makt och ära.

Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу.

3 Ty din nåd är bättre än liv; mina läppar skola prisa dig.

Бо милість Твоя краща від [самого] життя, [тому] вуста мої хвалитимуть Тебе.

4 Så skall jag då lova dig, så länge jag lever; i ditt namn skall jag upplyfta mina händer.

Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в ім’я Твоє піднесу мої руки.

5 Min själ varder mättad såsom av märg och fett; och med jublande läppar lovsjunger min mun,

Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе,

6 när jag kommer ihåg dig på mitt läger och under nattens väkter tänker på dig.

коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе.

7 Ty du är min hjälp, och under dina vingars skumma jublar jag.

Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму.

8 Min själ håller sig intill dig; din högra hand uppehåller mig.

Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене.

9 Men dessa som stå efter mitt liv och vilja fördärva det, de skola fara ned i jordens djup.

А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі.

10 De skola givas till pris åt svärdet, rovdjurs byte skola de varda.

Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць.

11 Men konungen skall glädja sig i Gud; berömma sig skall var och en som svär vid honom, ty de lögnaktigas mun skall varda tillstoppad.

Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.