Psaltaren 103
1 Av David. Lova HERREN, min själ, och allt det i mig är hans heliga namn.
[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
2 Lova HERREN, min själ, och förgät icke vad gott han har gjort,
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
3 han som förlåter dig alla dina missgärningar och helar alla dina brister,
Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
4 han som förlossar ditt liv från graven och kröner dig med nåd och barmhärtighet,
визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
5 han som mättar ditt begär med sitt goda, så att du bliver ung på nytt såsom en örn.
задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
6 HERREN gör rättfärdighetens verk och skaffar rätt åt alla förtryckta.
Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
7 Han lät Mose se sina vägar, Israels barn sina gärningar.
Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
8 Barmhärtig och nådig är HERREN, långmodig och stor i mildhet.
Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
9 Han går icke ständigt till rätta och behåller ej vrede evinnerligen.
Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
10 Han handlar icke med oss efter våra synder och vedergäller oss icke efter våra missgärningar.
Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
11 Ty så hög som himmelen är över jorden, så väldig är hans nåd över dem som frukta honom.
Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
12 Så långt som öster är från väster låter han våra överträdelser vara från oss.
Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 Såsom en fader förbarmar sig över barnen, så förbarmar sig HERREN över dem som frukta honom.
Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
14 Ty han vet vad för ett verk vi äro, han tänker därpå att vi äro stoft.
Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
15 En människas dagar äro såsom gräset, hon blomstrar såsom ett blomster på marken.
Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
16 När vinden går däröver, då är det icke mer, och dess plats vet icke mer därav.
Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
17 Men HERRENS nåd varar från evighet till evighet över dem som frukta honom, och hans rättfärdighet intill barnbarn,
А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
18 när man håller hans förbund och tänker på hans befallningar och gör efter dem.
що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
19 HERREN har ställt sin tron i himmelen, och hans konungavälde omfattar allt.
Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
20 Loven HERREN, I hans änglar, I starke hjältar, som uträtten hans befallning, så snart I hören ljudet av hans befallning.
Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
21 Loven HERREN, I alla hans härskaror, I hans tjänare, som uträtten hans vilja.
Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
22 Loven HERREN, I alla hans verk, varhelst hans herradöme är. Min själ, lova HERREN.
Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!
