< Uppenbarelseboken 19 >

1 Sedan hörde jag likasom starka röster av en stor skara i himmelen, som sade »Halleluja! Frälsningen och äran och makten tillhöra vår Gud.
Після цього я почув на небі наче гучний голос великого натовпу. Вони вигукували: «Алілуя! Спасіння, слава й сила [належать] нашому Богу,
2 Ty rätta och rättfärdiga äro hans domar; han har dömt den stora skökan, som fördärvade jorden genom sin otukt, och han har utkrävt sina tjänares blod av hennes hand.»
бо істинні та справедливі Його суди. Він засудив велику розпусницю, яка зіпсувала землю своєю розпустою. Він помстився за кров Своїх рабів, [пролиту] її руками».
3 Och åter sade de: »Halleluja!» Och röken från henne stiger upp i evigheternas evigheter! (aiōn g165)
І вони закричали вдруге: «Алілуя! Дим від неї підіймається навіки-віків!» (aiōn g165)
4 Och de tjugufyra äldste och de fyra väsendena föllo ned och tillbådo Gud, som satt på tronen; de sade: »Amen! Halleluja!»
Двадцять чотири старці та чотири живі істоти впали, поклонилися Богу, Який сидів на престолі, і сказали: «Амінь! Алілуя!»
5 Och från tronen utgick en röst, som sade: »Loven vår Gud, alla I hans tjänare, I som frukten honom, både små och stora.»
Потім від престолу пролунав голос, який казав: «Хваліть нашого Бога, усі Його раби, усі, хто боїться Його, малі та великі!»
6 Och jag hörde likasom röster av en stor skara, lika bruset av stora vatten och dånet av starka tordön; de sade: »Halleluja! Herren, vår Gud, den Allsmäktige, har nu trätt fram såsom konung.
І я почув, наче голос великого натовпу, наче гуркіт бурхливих вод і наче гучні громи, які казали: «Алілуя! Бо зацарював наш Господь Бог Вседержитель.
7 Låtom oss glädjas och fröjda oss och giva honom äran; ty tiden är inne för Lammets bröllop, och dess brud har gjort sig redo.
Радіймо й веселімося! Віддаймо Йому славу! Адже прийшло весілля Агнця і Його наречена вже приготувалася.
8 Och åt henne har blivit givet att kläda sig i fint linne, skinande och rent.» Det fina linnet är de heligas rättfärdighet.
І дано їй одягнутися в одяг із тонкого льону, чистий та світлий». (Бо тонкий льон означає праведність святих.)
9 Och han sade till mig: »Skriv: Saliga äro de som äro bjudna till Lammets bröllopsmåltid.» Ytterligare sade han till mig: »Dessa ord äro sanna Guds ord.»
Тоді [ангел] сказав мені: «Напиши [це]: блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!» І додав: «Це істинні слова Бога».
10 Och jag föll ned för hans fötter för att tillbedja honom, men han sade till mig: »Gör icke så. Jag är din medtjänare och dina bröders, deras som hava Jesu vittnesbörd. Gud skall du tillbedja. Ty Jesu vittnesbörd är profetians ande.»
Тоді я впав до його ніг, щоб поклонитися йому. Але він сказав мені: «Дивись, не [роби цього]! Я такий же служитель, як і ти та твої брати, які дотримуються свідчення Ісуса. Богові поклоняйся! Бо свідчення Ісуса – це Дух пророцтва».
11 Och jag såg himmelen öppen och fick där se en vit häst; och mannen som satt på den heter »Trofast och sannfärdig», och han dömer och strider i rättfärdighet.
Я побачив відкрите небо, і ось [там був] білий кінь, і на ньому був Вершник, Якого називають Вірним і Правдивим. Він справедливо судить і воює.
12 Hans ögon voro såsom eldslågor, och på sitt huvud bar han många kronor och hade ett namn där skrivet, som ingen känner utom han själv.
Його очі немов вогняне полум’я, а на голові багато вінців. Він має написане ім’я, якого ніхто не знає, крім Нього Самого.
13 Och han var klädd i en mantel som var doppad i blod; och det namn han har fått är »Guds Ord».
Він одягнений в одежу, змочену в крові, Його ім’я – Слово Боже.
14 Och honom följde, på vita hästar, de himmelska härskarorna, klädda i fint linne, vitt och rent.
Слідом за Ним верхи на білих конях їдуть небесні війська, одягнені в тонкий льон, білий і чистий.
15 Och från hans mun utgick ett skarpt svärd, varmed han skulle slå folken. Och han skall styra dem med järnspira; och han trampar Guds, den Allsmäktiges, stränga vredes vinpress.
З Його вуст виходить гострий меч, щоб ним уражати народи. Він буде правити ними залізним жезлом і розчавить у давильні вино люті й гніву Бога Вседержителя.
16 Och på sin mantel, över sin länd, har han detta namn skrivet: »Konungarnas konung och herrarnas herre.»
На Його одязі та на стегні було написано ім’я: цар царів і володар володарів.
17 Och jag såg en ängel stå i solen, och denne ropade med hög röst och sade till alla fåglar som flögo fram uppe i himlarymden: »Kommen hit, församlen eder till Guds stora gästabud,
І я побачив ангела, що стояв на сонці й кричав гучним голосом до всіх птахів, що літали серед неба: «Прийдіть, зберіться разом на велику вечерю Божу,
18 för att äta kött av konungar och krigsöverstar och hjältar, kött av hästar och deras ryttare, ja, kött av alla, både fria och trälar, både små och stora.»
щоб їсти тіла царів, полководців та могутніх, тіла коней та їхніх вершників і тіла всіх вільних та рабів, великих та малих».
19 Och jag såg vilddjuret och konungarna på jorden med sina härskaror, samlade för att utkämpa sin strid mot honom som satt på hästen och mot hans härskara.
Тоді я побачив звіра, земних царів та їхні війська, що зібралися разом, щоб вести війну проти Вершника на коні та Його війська.
20 Och vilddjuret blev gripet, därjämte ock den falske profeten, som i dess åsyn hade gjort de tecken med vilka han hade förvillat dem som hade tagit vilddjurets märke, och dem som hade tillbett dess bild. Båda blevo de levande kastade i eldsjön, som brann med svavel. (Limnē Pyr g3041 g4442)
Але звіра було схоплено, а разом із ним і лжепророка, що робив перед ним знамення, якими обманював тих, хто отримав знак звіра й поклонявся його образу. Обох живими кинули у вогняне озеро, що горить сіркою. (Limnē Pyr g3041 g4442)
21 Och de andra blevo dräpta med ryttarens svärd, det som utgick från hans mun; och alla fåglar blevo mättade av deras kött.
А інші були вбиті мечем, що виходив з уст Вершника на коні, і всі птахи наїлися їхніми тілами.

< Uppenbarelseboken 19 >