Psaltaren 77
1 För sångmästaren, till Jedutun; av Asaf; en psalm.
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
2 Jag vill höja min röst till Gud och ropa; jag vill höja min röst till Gud, för att han må lyssna till mig.
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
3 På min nöds dag söker jag Herren; min hand är utsträckt om natten och förtröttas icke; min själ vill icke låta trösta sig.
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
4 Jag vill tänka på Gud och klaga; jag vill utgjuta mitt bekymmer, ty min ande försmäktar. (Sela)
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
5 Mina ögonlock håller du öppna; jag är full av oro och kan icke tala.
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
6 Jag tänker på forntidens dagar, på år som längesedan hava gått.
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
7 Jag vill om natten komma ihåg mitt strängaspel; i mitt hjärta vill jag utgjuta mitt bekymmer, och min ande skall eftersinna.
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
8 Skall då Herren förkasta evinnerligen och ingen nåd mer bevisa?
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
9 Är det då ute med hans godhet för beständigt, har hans ord blivit till intet för alla tider?
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
10 Har Gud förgätit att vara nådig eller i vrede tillslutit sin barmhärtighet? (Sela)
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
11 Jag svarar: Nej, detta är min plågas tid, den Högstes högra hand är ej såsom förr.
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
12 Jag vill prisa HERRENS gärningar, ja, jag vill tänka på dina fordomtima under;
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
13 jag vill begrunda alla dina gärningar och eftersinna dina verk.
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
14 Gud, i helighet går din väg; vem är en gud så stor som Gud?
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
15 Du är Gud, en Gud som gör under; du har uppenbarat din makt bland folken.
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
16 Med väldig arm förlossade du ditt folk, Jakobs och Josefs barn. (Sela)
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
17 Vattnen sågo dig, och Gud, vattnen sågo dig och våndades, själva djupen darrade.
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
18 Molnen göto ut strömmar av vatten, skyarna läto höra sin röst, och dina pilar foro omkring.
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
19 Ditt dunder ljöd i stormvirveln, ljungeldar lyste upp jordens krets, jorden darrade och bävade.
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
20 Genom havet gick din väg, din stig genom stora vatten, och dina fotspår fann man icke. Så förde du ditt folk såsom en hjord genom Moses och Arons hand.
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
