Psaltaren 5

1 För sångmästaren, till Nehilót; en psalm av David.

Керівнику хору. Для виконання в супроводі сопілок. Псалом Давидів. Зваж на слова мої, Господи, зрозумій мій стогін!

2 Lyssna till mina ord, HERRE; förnim min suckan.

Прислухайся до звуків мого зойку, Царю мій і Боже мій, бо Тобі я молюся.

3 Akta på mitt klagorop, du min konung och min Gud; ty till dig vill jag ställa min bön.

Господи, вранці Ти почуй мій голос, вранці я постану перед Тобою й чекатиму.

4 HERRE, bittida hör du nu min röst, bittida frambär jag mitt offer till dig och skådar efter dig.

Адже Ти не той Бог, Якому до вподоби беззаконня, зло не мешкатиме поряд із Тобою.

5 Ty du är icke en Gud som har behag till ogudaktighet; den som är ond får icke bo hos dig.

Не встоять пихаті перед Твоїми очима, Ти ненавидиш усіх тих, хто поводиться свавільно.

6 De övermodiga bestå icke inför dina ögon; du hatar alla ogärningsmän.

Ти знищиш тих, що промовляють неправду; людина кровожерна й підступна гидка [для Тебе], Господи.

7 Du förgör dem som tala lögn; de blodgiriga och falska äro en styggelse för HERREN.

Але я, завдяки великій Твоїй милості, увійду до дому Твого, поклонюся у бік Храму святині Твоєї, [сповнений] страхом побожним перед Тобою.

8 Men jag får gå in i ditt hus, genom din stora nåd; jag får tillbedja i din fruktan, vänd mot ditt heliga tempel.

Господи, веди мене Твоєю правдою заради ворогів моїх; вирівняй шлях Твій переді мною.

9 HERRE, led mig genom din rättfärdighet, för mina förföljares skull; gör din väg jämn för mig.

Адже немає у вустах їхніх щирості, їхній внутрішній [світ] – руїна, гортань у них – відкрита могила, язики у них слизькі.

10 Ty i deras mun är intet visst, deras innersta är fördärv, en öppen grav är deras strupe, sin tunga göra de hal.

Оголоси їм вирок, Боже! Нехай впадуть вони через підступні задуми свої, відкинь їх через численні беззаконня їхні, адже вони повстали проти Тебе.

11 Döm dem, o Gud; må de komma på fall med sina anslag. Driv bort dem för deras många överträdelsers skull, eftersom de äro gensträviga mot dig.

І тоді радітимуть усі, хто на Тебе надію покладає; їхні вигуки щастя лунатимуть вічно. Простягни Свій покров над ними, і звеселяться Тобою ті, що ім’я Твоє люблять.

12 Men låt alla dem glädjas, som taga sin tillflykt till dig; evinnerligen må de jubla, ty du beskärmar dem; i dig må de fröjda sig, som hava ditt namn kärt. Ty du, HERRE, välsignar den rättfärdige; du betäcker honom med nåd såsom med en sköld.

Бо Ти благословляєш праведного, Господи, наче великим щитом, вкриваєш його [Твоєю] прихильністю.