Psaltaren 30
1 En psalm, en sång av David, vid templets invigning. Jag vill upphöja dig, HERRE, ty du har dragit mig ur djupet, du har icke låtit mina fiender glädja sig över mig.
Псалом. Пісня Давидова на посвячення дому. Величатиму Тебе, Господи, бо Ти витягнув мене [із безодні] й не дав ворогам моїм порадіти над моїм [падінням].
2 HERRE, min Gud, jag ropade till dig, och du helade mig.
Господи, Боже мій, я волав до Тебе, і Ти зцілив мене.
3 HERRE, du förde min själ upp ur dödsriket, du tog mig levande ut från dem som foro ned i graven. (Sheol h7585)
Господи, Ти вивів мою душу із царства мертвих, зберіг моє життя, щоб я не зійшов у провалля. (Sheol h7585)
4 Lovsjungen HERREN, I hans fromme, och prisen hans heliga namn.
Співайте Господеві, вірні Йому, славте пам’ять Його святині.
5 Ty ett ögonblick varar hans vrede, men hela livet hans nåd; om aftonen gästar gråt, men om morgonen kommer jubel.
Адже гнів Його триває лише мить, тоді як прихильність Його – на [все] життя. Звечора й усю ніч може тривати плач, але на ранок – вигуки радості.
6 Jag sade, när det gick mig väl: »Jag skall aldrig vackla.»
У добробуті [перебуваючи], сказав я: «Не захитаюся повіки».
7 HERRE, i din nåd hade du gjort mitt berg starkt; men du fördolde ditt ansikte, då förskräcktes jag.
Господи, через Твою прихильність [до мене] Ти зробив гору мою [непохитною] твердинею. Та як тільки сховав Ти Своє обличчя, я збентежився.
8 Till dig, HERRE, ropade jag, och till Herren bad jag:
До Тебе, Господи, я кличу, і Володаря мого благаю.
9 »Vad vinning har du av mitt blod, eller därav att jag far ned i graven? Kan stoftet tacka dig, kan det förkunna din trofasthet?
Яка користь від того, що кров моя [проллється], що зійду я до ями погибелі? Хіба славитиме Тебе порох [мерця]? Чи звіщатиме він Твою істину?
10 Hör, o HERRE, och var mig nådig; HERRE, var min hjälpare.»
Почуй, Господи, і помилуй мене! Господи, будь мені помічником!
11 Då förvandlade du min klagan i fröjdesprång; du klädde av mig sorgens dräkt och omgjordade mig med glädje.
Ти ридання моє перетворив на [веселий] хоровод, зняв із мене лахміття й підперезав мене радістю,
12 Därför skall min ära lovsjunga dig, utan att tystna; HERRE, min Gud, jag vill tacka dig evinnerligen.
щоб слава Тобі звучала й не змовкала. Господи, Боже мій, повіки славитиму Тебе!
