Psaltaren 18
1 För sångmästaren; av HERRENS tjänare David, som talade till HERREN denna sångs ord, när HERREN hade räddat honom från alla hans fienders hand och ur Sauls våld.
Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула. І сказав він: «Я люблю Тебе, Господи, сило моя!»
2 Han sade: Hjärtligen kär har jag dig, HERRE, min starkhet,
Господь – бескид [крутий] для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, [Він] – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій.
3 HERRE, mitt bergfäste, min borg och min räddare, min Gud, min klippa, till vilken jag tager min tillflykt, min sköld och min frälsnings horn, mitt värn.
До Господа прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду.
4 HERREN, den högtlovade, åkallar jag, och från mina fiender bliver jag frälst.
Облягли мене пута смерті, потоки зради затягнули мене у вир.
Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною. (Sheol h7585)
6 Dödsrikets band omslöto mig, dödens snaror föllo över mig.
У скорботі моїй я кликав Господа й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло.
7 Men jag åkallade HERREN i min nöd och ropade till min Gud. Han hörde från sin himmelska boning min röst, och mitt rop inför honom kom till hans öron.
Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він.
8 Då skalv jorden och bävade, och bergens grundvalar darrade; de skakades, ty hans vrede var upptänd.
Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що [все] пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля [посипалося] від Нього.
9 Rök steg upp från hans näsa och förtärande eld från hans mun; eldsglöd ljungade från honom.
Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли.
10 Och han sänkte himmelen och for ned, och töcken var under hans fötter.
Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру.
11 Han for på keruben och flög, han svävade på vindens vingar.
Морок зробив Він Своїм покровом, [немов] шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу.
12 Han gjorde mörker till sitt täckelse, till en hydda som omslöt honom; mörka vatten, tjocka moln.
Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – [вони несуть] град і спалахи вогню.
13 Av glansen framför honom veko molnen undan; hagel föll, och eldsglöd for ned.
Тоді загримів на небесах Господь, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню.
14 Och HERREN dundrade i himmelen, den Högste lät höra sin röst; hagel föll, och eldsglöd for ned.
І пустив Він стріли Свої, і розсіяв [ворогів], численними блискавками розгромив їх.
15 Han sköt sina pilar och förskingrade dem, ljungeldar i mängd och förvirrade dem.
Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, Господи, від подиху вітру із ніздрів Твоїх.
16 Vattnens bäddar kommo i dagen, och jordens grundvalar blottades, för din näpst, o HERRE, för din vredes stormvind.
Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких.
17 Han räckte ut sin hand från höjden och fattade mig, han drog mig upp ur de stora vattnen.
Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.
18 Han räddade mig från min starke fiende och från mina ovänner, ty de voro mig övermäktiga.
Вони стали переді мною в день лиха, але Господь був моєю опорою.
19 De överföllo mig på min olyckas dag, men HERREN blev mitt stöd.
Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав.
20 Han förde mig ut på rymlig plats; han räddade mig, ty han hade behag till mig.
Віддячив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.
21 HERREN lönar mig efter min rättfärdighet; efter mina händers renhet vedergäller han mig.
Адже я тримався шляхів Господніх і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.
22 Ty jag höll mig på HERRENS vägar och avföll icke från min Gud i ogudaktighet;
Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся.
23 nej, alla hans rätter hade jag för ögonen, och hans stadgar lät jag icke vika ifrån mig.
Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе.
24 Så var jag ostrafflig inför honom och tog mig till vara för missgärning.
Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима.
25 Därför vedergällde mig HERREN efter min rättfärdighet, efter mina händers renhet inför hans ögon.
Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,
26 Mot den fromme bevisar du dig from, mot en ostrafflig man bevisar du dig ostrafflig.
із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності.
27 Mot den rene bevisar du dig ren, men mot den vrånge bevisar du dig avog.
Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.
28 Ty du frälsar ett betryckt folk, men stolta ögon ödmjukar du.
Ти запалюєш мій світильник; Господь, Бог мій, освітлює мою темряву.
29 Ja, du låter min lampa brinna klart; HERREN, min Gud, gör mitt mörker ljuset.
[Разом] із Тобою я змушую [вороже] військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну.
30 Ja, med dig kan jag nedslå härskaror, och med min Gud stormar jag murar.
Бог! Бездоганний шлях Його, слово Господа чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає.
31 Guds väg är ostrafflig; HERRENS tal är luttrat. En sköld är han för alla som taga sin tillflykt till honom.
Бо хто [ще] є Богом, окрім Господа? І хто є скелею, крім нашого Бога?
32 Ty vem är Gud förutom HERREN, och vem är en klippa utom vår Gud?
Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях.
33 Gud, du som omgjordade mig med kraft och lät min väg vara lyckosam,
Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях.
34 du som gjorde mina fötter såsom hindens och ställde mig på mina höjder,
Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.
35 du som lärde mina händer att strida och mina armar att spänna kopparbågen!
Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість Твоя звеличує мене.
36 Du gav mig din frälsnings sköld, och din högra hand stödde mig, och ditt saktmod gjorde mig stor;
Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні.
37 du skaffade rum för mina steg, där jag gick, och mina fötter vacklade icke.
Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу.
38 Jag förföljde mina fiender och hann upp dem; jag vände icke tillbaka, förrän jag hade gjort ände på dem.
Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги.
39 Jag slog dem, så att de icke mer kunde resa sig; de föllo under mina fötter.
Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене.
40 Du omgjordade mig med kraft till striden, du böjde mina motståndare under mig.
Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив.
41 Mina fiender drev du på flykten för mig, och dem som hatade mig förgjorde jag.
Вони волали [про допомогу], але не було рятівника, до Господа[кликали], та Він їм не відповідав.
42 De ropade, men det fanns ingen som frälste; till HERREN, men han svarade dem icke.
Я стер їх у порох, у пил, що [розноситься] на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях.
43 Och jag stötte dem sönder till stoft för vinden, jag kastade ut dem såsom orenlighet på gatan.
Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені,
44 Du räddade mig ur folkets strider, du satte mig till ett huvud över hedningar; folkslag som jag ej kände blevo mina tjänare.
слухаються мене, лише почувши краєм вуха [про мене]. Сини чужинців плазують переді мною.
45 Vid blotta ryktet hörsammade de mig; främlingar visade mig underdånighet.
Понурилися сини чужинців і завмирають [від страху], [виходячи] зі своїх укріплень.
46 Ja, främlingarnas mod vissnade bort; med bävan övergåvo de sina borgar.
Живий Господь і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!
47 HERREN lever! Lovad vare min klippa, och upphöjd vare min frälsnings Gud!
Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи
48 Gud, som har givit mig hämnd och tvingat folken under mig;
й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої.
49 du som har befriat mig från mina fiender och upphöjt mig över mina motståndare, räddat mig från våldets man!
За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу].
50 Fördenskull vill jag tacka dig bland hedningarna, HERRE, och lovsjunga ditt namn. Ty du giver din konung stor seger och gör nåd mot din smorde, mot David och hans säd till evig tid.
Звеличує Він перемогою [поставленого] Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.
