Psaltaren 147
1 Halleluja! Ja, det är gott att lovsjunga vår Gud, ja, det är ljuvligt; lovsång höves oss.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 HERREN är den som bygger upp Jerusalem, Israels fördrivna samlar han tillhopa.
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 Han helar dem som hava förkrossade hjärtan, och deras sår förbinder han.
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 Han bestämmer stjärnornas mängd, han nämner dem alla vid namn.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Vår Herre är stor och väldig i kraft, hans förstånd har ingen gräns.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 HERREN uppehåller de ödmjuka, men de ogudaktiga slår han till jorden.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Höjen sång till HERREN med tacksägelse, lovsjungen vår Gud till harpa,
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 honom som betäcker himmelen med moln, honom som bereder regn åt jorden, honom som låter gräs skjuta upp på bergen,
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 honom som giver föda åt djuren, åt korpens ungar som ropa.
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Han har icke sin lust i hästens styrka, hans behag står ej till mannens snabbhet.
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 HERRENS behag står till dem som frukta honom, till dem som hoppas på hans nåd.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Jerusalem, prisa HERREN; Sion, lova din Gud.
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Ty han har gjort bommarna för dina portar fasta; han har välsignat dina barn i dig.
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 Han skaffar dina gränser frid, han mättar dig med bästa vete.
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 Han låter sitt tal gå ut till jorden, hans ord löper åstad med hast.
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 Han låter snö falla såsom ull, rimfrost strör han ut såsom aska.
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 Han kastar sitt hagel såsom smulor; vem kan bestå för hans frost?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 Åter sänder han sitt ord, då smälter det frusna; sin vind låter han blåsa, då strömmar vatten.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Han har förkunnat för Jakob sitt ord, för Israel sina stadgar och rätter.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Så har han icke gjort för något hednafolk; och hans rätter, dem känna de icke. Halleluja!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
