Psaltaren 146

1 Halleluja! Lova HERREN, min själ.

Алілуя!

2 Jag vill lova HERREN, så länge jag lever, jag vill lovsjunga min Gud, så länge jag är till.

хвалитиму Господа, поки живу́, співатиму Богу моє́му, аж поки існую!

3 Förliten eder icke på furstar, icke på en människoson, han kan icke hjälpa.

Не наді́йтесь на князів, на лю́дського сина, бо в ньому спасі́ння нема:

4 Hans ande måste sin väg, han vänder tillbaka till den jord varav han är kommen; då varda hans anslag om intet.

вийде дух його — і він до своєї землі поверта́ється, — того дня його за́думи гинуть!

5 Säll är den vilkens hjälp är Jakobs Gud, den vilkens hopp står till HERREN, hans Gud,

Блаженний, кому́ його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа, Бога його́,

6 till honom som har gjort himmelen och jorden och havet och allt vad i dem är, till honom som håller tro evinnerligen,

що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

7 som skaffar rätt åt de förtryckta, som giver bröd åt de hungrande. HERREN löser de fångna,

правосу́ддя вчиняє покри́вдженим, що хліба голодним дає! Госпо́дь в'язнів розв'язує,

8 HERREN öppnar de blindas ögon, HERREN upprättar de nedböjda, HERREN älskar de rättfärdiga,

Господь очі сліпим відкриває, Господь випросто́вує зі́гнутих, Господь милує праведних!

9 HERREN bevarar främlingar, faderlösa och änkor uppehåller han; men de ogudaktigas väg vänder han i villa.

Господь обороняє прихо́дьків, сироту́ та вдови́цю підтримує, а дорогу безбожних викри́влює!

10 HERREN är konung evinnerligen, din Gud, Sion, från släkte till släkte. Halleluja!

Хай царю́є навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілу́я!