Psaltaren 132
1 En vallfartssång. Tänk, HERRE, David till godo, på allt vad han fick lida,
Пісня сходження. Згадай, Господи, Давида й усі смирення його,
2 han som svor HERREN en ed och gjorde ett löfte åt den Starke i Jakob;
коли він присягнув Господеві, дав обітницю Могутньому [Богові] Якова:
3 »Jag skall icke gå in i den hydda där jag bor, ej heller bestiga mitt viloläger,
«Не увійду в шатро свого дому, не ляжу на постіль мого ложа,
4 jag skall icke unna mina ögon sömn eller mina ögonlock slummer,
не дам сну очам моїм і повікам моїм дрімання,
5 förrän jag har funnit en plats åt HERREN, en boning åt den Starke i Jakob.»
аж поки не знайду місця для Господа, помешкання для Могутнього Якового [Бога]».
6 Ja, vi hörde därom i Efrata, vi förnummo det i skogsbygden.
Ось ми чули про нього в Ефраті, знайшли його на полях Яара.
7 Låtom oss gå in i hans boning, tillbedja vid hans fotapall.
Підійдімо ж до Його помешкання, вклонімося біля Його підніжжя.
8 Stå upp, HERRE, och kom till din vilostad, du och din makts ark.
Повстань, Господи, [прийди] до місця Свого спокою, Ти й ковчег могутності Твоєї.
9 Dina präster vare klädda i rättfärdighet, och dina fromma juble.
Священники Твої нехай зодягнуться правдою і вірні Твої нехай радісно співають.
10 För din tjänare Davids skull må du icke visa tillbaka din smorde.
Заради Давида, слуги Свого, не відвертай обличчя від Твого помазанця.
11 HERREN har svurit David en osviklig ed, som han icke skall rygga: »Av ditt livs frukt skall jag sätta konungar på din tron.
Істинно присягався Господь Давидові, не зречеться Він цього: «[Нащадка] від плоду утроби твоєї посаджу на свій престол.
12 Om dina barn hålla mitt förbund och hålla mitt vittnesbörd, som jag skall lära dem, så skola ock deras barn till evig tid få sitta på din tron.
Якщо дотримуватися будуть сини твої Завіту Мого й одкровень Моїх, яких Я навчу їх, то й сини їхні повік-віків на престолі твоїм сидітимуть».
13 Ty HERREN har utvalt Sion, där vill han hava sin boning.
Адже обрав Господь Сіон, уподобав мешкати на ньому:
14 Detta är min vilostad till evig tid; här skall jag bo, ty till detta ställe har jag lust.
«Це місце спочинку Мого на віки вічні, тут мешкати буду, бо Я вподобав його.
15 Dess förråd skall jag rikligen välsigna, åt dess fattiga skall jag giva bröd till fyllest.
Щедро благословлю його їжею, бідняків його насичу хлібом.
16 Dess präster skall jag kläda i frälsning, och dess fromma skola jubla högt.
Священників його зодягну спасінням, а вірні його будуть радісно співати.
17 Där skall jag låta ett horn skjuta upp åt David; där har jag rett till en lampa åt min smorde.
Там Я дам розростися рогові Давидовому, встановлю світильника Моєму помазанцеві.
18 Hans fiender skall jag kläda i skam, men på honom skall hans krona glänsa.» Se Horn i Ordförkl.
Ворогів його зодягну соромом, а на ньому сяятиме вінок його».
