< Psaltaren 126 >
1 En vallfartssång. När HERREN åter upprättade Sion, då voro vi såsom drömmande.
Пісня сходження. Коли повертав Господь полон Сіону, ми були ніби уві сні.
2 Då blev vår mun uppfylld med löje och vår tunga med jubel; då sade man bland hedningarna: »HERREN har gjort stora ting med dem.»
Тоді наповнилися вуста наші сміхом і язик наш – вигуками радості. Тоді говорили серед народів: «Великі діяння звершив Господь для них!»
3 Ja, HERREN hade gjort stora ting med oss; däröver voro vi glada.
«Великі діяння звершив Господь для нас!» – раділи ми.
4 HERRE, upprätta oss igen, såsom du återför bäckarna i Sydlandet.
Поверни ж, Господи, наших бранців, як потоки в Неґеві.
5 De som så med tårar skola skörda med jubel.
Ті, що зі сльозами сіють, з радісними піснями будуть жати.
6 De gå åstad gråtande och bära sitt utsäde; de komma åter med jubel och bära sina kärvar.
Хто ходить і плачучи несе торбину з насінням, неодмінно повернеться з радісним співом, несучи свої снопи.