Psaltaren 109
1 För sångmästaren; av David; en psalm. Min lovsångs Gud, tig icke.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 Ty sin ogudaktiga mun, sin falska mun hava de upplåtit mot mig, de hava talat mot mig med lögnaktig tunga.
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 Med hätska ord hava de omgivit mig, de hava begynt strid mot mig utan sak.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 Till lön för min kärlek stå de mig emot, men jag beder allenast.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 De hava bevisat mig ont för gott och hat för min kärlek.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Låt en ogudaktig man träda upp emot honom, och låt en åklagare stå på hans högra sida.
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 När han kommer inför rätta, må han dömas skyldig, och hans bön vare synd.
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Blive hans dagar få, hans ämbete tage en annan.
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Varde hans barn faderlösa och hans hustru änka.
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Må hans barn alltid gå husvilla och tigga och söka sitt bröd fjärran ifrån ödelagda hem.
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Må ockraren få i sin snara allt vad han äger, och må främmande plundra hans gods.
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Må ingen finnas, som hyser misskund med honom, och ingen, som förbarmar sig över hans faderlösa.
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Hans framtid varde avskuren, i nästa led vare sådanas namn utplånat.
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Hans fäders missgärning varde ihågkommen inför HERREN, och hans moders synd varde icke utplånad.
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Må den alltid stå inför HERRENS ögon; ja, sådana mäns åminnelse må utrotas från jorden.
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 Ty han tänkte ju icke på att öva misskund, utan förföljde den som var betryckt och fattig och den vilkens hjärta var bedrövat, för att döda dem.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Han älskade förbannelse, och den kom över honom; han hade icke behag till välsignelse, och den blev fjärran ifrån honom.
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 Han klädde sig i förbannelse såsom i en klädnad, och såsom vatten trängde den in i hans liv och såsom olja in i hans ben.
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Den varde honom såsom en mantel att hölja sig i, och såsom en gördel att alltid omgjorda sig med.
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Detta vare mina motståndares lön från HERREN, och deras som tala ont mot min själ.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 Men du, HERRE, Herre, stå mig bi för ditt namn skull; god är ju din nåd, så må du då rädda mig.
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 Ty jag är betryckt och fattig, och mitt hjärta är genomborrat i mitt bröst.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 Såsom skuggan, när den förlänges, går jag bort; jag ryckes bort såsom en gräshoppssvärm.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 Mina knän äro vacklande av fasta, och min kropp förlorar sitt hull.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 Till smälek har jag blivit inför dem; när de se mig, skaka de huvudet.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Hjälp mig, HERRE, min Gud; fräls mig efter din nåd;
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 och må de förnimma att det är din hand, att du, HERRE, har gjort det.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Om de förbanna, så välsigna du; om de resa sig upp, så komme de på skam, men må din tjänare få glädja sig.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Mina motståndare varde klädda i blygd och höljda i skam såsom i en mantel.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Min mun skall storligen tacka HERREN; mitt ibland många vill jag lova honom.
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 Ty han står på den fattiges högra sida för att frälsa honom från dem som fördöma hans själ.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
