Psaltaren 105
1 Tacken HERREN, åkallen hans namn, gören hans gärningar kunniga bland folken.
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Sjungen till hans ära, lovsägen honom, talen om alla hans under.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Berömmen eder av hans heliga namn; glädje sig av hjärtat de som söka HERREN.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Frågen efter HERREN och hans makt, söken hans ansikte beständigt.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Tänken på de underbara verk som han har gjort, på hans under och hans muns domar,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 I Abrahams, hans tjänares, säd, I Jakobs barn, hans utvalda.
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 Han är HERREN, vår Gud; över hela jorden gå hans domar.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 Han tänker evinnerligen på sitt förbund, intill tusen släkten på vad han har stadgat,
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 på det förbund han slöt med Abraham och på sin ed till Isak.
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 Han fastställde det för Jakob till en stadga, för Israel till ett evigt förbund;
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 han sade: »Åt dig vill jag giva Kanaans land, det skall bliva eder arvedels lott.»
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 Då voro de ännu en liten hop, de voro ringa och främlingar därinne.
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 Och de vandrade åstad ifrån folk till folk, ifrån ett rike bort till ett annat.
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 Han tillstadde ingen att göra dem skada, han straffade konungar för deras skull:
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 »Kommen icke vid mina smorda, och gören ej mina profeter något ont.»
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 Och när han bjöd hungersnöd komma över landet och fördärvade allt deras livsuppehälle,
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 då sände han åstad en man framför dem: Josef blev såld till träl.
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 Man slog hans fötter i bojor, i järn fick han ligga fjättrad,
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 till den tid då hans ord uppfylldes, då HERRENS tal bevisade hans oskuld.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 Då sände konungen och lät släppa honom lös, folkens behärskare gav honom fri.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 Han satte honom till herre över sitt hus, till att råda över all hans egendom;
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 han skulle binda hans furstar efter sin vilja och lära hans äldste vishet.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Och Israel kom till Egypten, Jakob blev en gäst i Hams land.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 Och HERREN gjorde sitt folk mycket fruktsamt och mäktigare än dess ovänner voro,
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 de vilkas hjärtan han vände till att hata hans folk, till att lägga onda råd mot hans tjänare.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 Han sände Mose, sin tjänare, och Aron, som han hade utvalt.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 De gjorde hans tecken ibland dem och under i Hams land.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 Han sände mörker och lät allt bliva mörkt; och de stodo icke emot hans ord.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 Han förvandlade deras vatten till blod och lät så deras fiskar dö.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Deras land kom att vimla av paddor, ända in i deras konungars kamrar.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 Han bjöd, och flugsvärmar kommo, mygg i hela deras land.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 Han gav dem hagel för regn, eldslågor sände han i deras land.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 Och han slog deras vinträd och fikonträd och bröt sönder träden i deras land.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 Han bjöd, och gräshoppor kommo, och gräsmaskar i tallös mängd.
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 De åto upp alla örter i deras land, de åto upp frukten på deras mark.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 Och han slog allt förstfött i deras land, förstlingen av all deras kraft.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 Så förde han dem ut, med silver och guld, och i hans stammar var ingen som stapplade.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Egyptierna gladde sig, när de drogo ut; ty förskräckelse för Israel hade fallit över dem.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 Han bredde ut ett moln till skygd, och en eld för att lysa om natten.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 De begärde, då lät han vaktlar komma, och med bröd från himmelen mättade han dem.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 Han öppnade klippan, och vatten flödade; det gick genom öknen såsom en ström.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 Ty han tänkte på sitt heliga ord, på sin tjänare Abraham.
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 Så förde han ut sitt folk med fröjd, med jubel dem som han hade utvalt.
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 Han gav åt dem hedningarnas länder, och folkens förvärv fingo de till besittning,
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 för att de skulle hålla hans stadgar och taga hans lagar i akt. Halleluja!
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
