< Psaltaren 105 >
1 Tacken HERREN, åkallen hans namn, gören hans gärningar kunniga bland folken.
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Sjungen till hans ära, lovsägen honom, talen om alla hans under.
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Berömmen eder av hans heliga namn; glädje sig av hjärtat de som söka HERREN.
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 Frågen efter HERREN och hans makt, söken hans ansikte beständigt.
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 Tänken på de underbara verk som han har gjort, på hans under och hans muns domar,
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 I Abrahams, hans tjänares, säd, I Jakobs barn, hans utvalda.
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 Han är HERREN, vår Gud; över hela jorden gå hans domar.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 Han tänker evinnerligen på sitt förbund, intill tusen släkten på vad han har stadgat,
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 på det förbund han slöt med Abraham och på sin ed till Isak.
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 Han fastställde det för Jakob till en stadga, för Israel till ett evigt förbund;
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 han sade: »Åt dig vill jag giva Kanaans land, det skall bliva eder arvedels lott.»
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 Då voro de ännu en liten hop, de voro ringa och främlingar därinne.
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 Och de vandrade åstad ifrån folk till folk, ifrån ett rike bort till ett annat.
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 Han tillstadde ingen att göra dem skada, han straffade konungar för deras skull:
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 »Kommen icke vid mina smorda, och gören ej mina profeter något ont.»
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 Och när han bjöd hungersnöd komma över landet och fördärvade allt deras livsuppehälle,
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 då sände han åstad en man framför dem: Josef blev såld till träl.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 Man slog hans fötter i bojor, i järn fick han ligga fjättrad,
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 till den tid då hans ord uppfylldes, då HERRENS tal bevisade hans oskuld.
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 Då sände konungen och lät släppa honom lös, folkens behärskare gav honom fri.
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 Han satte honom till herre över sitt hus, till att råda över all hans egendom;
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 han skulle binda hans furstar efter sin vilja och lära hans äldste vishet.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 Och Israel kom till Egypten, Jakob blev en gäst i Hams land.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 Och HERREN gjorde sitt folk mycket fruktsamt och mäktigare än dess ovänner voro,
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 de vilkas hjärtan han vände till att hata hans folk, till att lägga onda råd mot hans tjänare.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 Han sände Mose, sin tjänare, och Aron, som han hade utvalt.
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 De gjorde hans tecken ibland dem och under i Hams land.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 Han sände mörker och lät allt bliva mörkt; och de stodo icke emot hans ord.
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 Han förvandlade deras vatten till blod och lät så deras fiskar dö.
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 Deras land kom att vimla av paddor, ända in i deras konungars kamrar.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 Han bjöd, och flugsvärmar kommo, mygg i hela deras land.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 Han gav dem hagel för regn, eldslågor sände han i deras land.
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 Och han slog deras vinträd och fikonträd och bröt sönder träden i deras land.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 Han bjöd, och gräshoppor kommo, och gräsmaskar i tallös mängd.
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 De åto upp alla örter i deras land, de åto upp frukten på deras mark.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 Och han slog allt förstfött i deras land, förstlingen av all deras kraft.
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 Så förde han dem ut, med silver och guld, och i hans stammar var ingen som stapplade.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 Egyptierna gladde sig, när de drogo ut; ty förskräckelse för Israel hade fallit över dem.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 Han bredde ut ett moln till skygd, och en eld för att lysa om natten.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 De begärde, då lät han vaktlar komma, och med bröd från himmelen mättade han dem.
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 Han öppnade klippan, och vatten flödade; det gick genom öknen såsom en ström.
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 Ty han tänkte på sitt heliga ord, på sin tjänare Abraham.
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 Så förde han ut sitt folk med fröjd, med jubel dem som han hade utvalt.
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 Han gav åt dem hedningarnas länder, och folkens förvärv fingo de till besittning,
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 för att de skulle hålla hans stadgar och taga hans lagar i akt. Halleluja!
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!