Johannes 12
1 Sex dagar före påsk kom nu Jesus till Betania, där Lasarus bodde, han som av Jesus hade blivit uppväckt från de döda.
За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Віфанії, де був Лазар, якого воскресив із мертвих.
2 Där gjorde man då för honom ett gästabud, och Marta betjänade dem, men Lasarus var en av dem som lågo till bords jämte honom.
Там Йому приготували вечерю. Марта слугувала, а Лазар був одним із тих, хто сидів із Ним за столом.
3 Då tog Maria ett skålpund smörjelse av dyrbar äkta nardus och smorde därmed Jesu fötter; sedan torkade hon hans fötter med sitt hår. Och huset uppfylldes med vällukt av smörjelsen.
Тоді Марія взяла літру з дуже дорогим чистим нардовим миром, намастила ноги Ісуса й своїм волоссям обтерла Його ноги. І дім наповнився пахощами мира.
4 Men Judas Iskariot, en av hans lärjungar, den som skulle förråda honom, sade då:
Але Юда Іскаріот, один з Його учнів, який мав Його зрадити, сказав:
5 »Varför sålde man icke hellre denna smörjelse för tre hundra silverpenningar och gav dessa åt de fattiga?»
―Чому б не продати це миро за триста динаріїв та не роздати бідним?
6 Detta sade han, icke därför, att han frågade efter de fattiga, utan därför, att han var en tjuv och plägade taga vad som lades i penningpungen, vilken han hade om hand.
Він казав так не тому, що піклувався про бідних, а тому, що був злодієм. Йому було доручено носити скриню з грошима, але він брав із неї гроші.
7 Men Jesus sade: »Låt henne vara; må hon få fullgöra detta för min begravningsdag.
Ісус сказав: ―Залиши її, вона зберігала це на день Мого похорону.
8 De fattiga haven I ju alltid ibland eder, men mig haven I icke alltid.»
Бідних ви завжди маєте з собою, а Мене не завжди матимете.
9 Nu hade det blivit känt för den stora hopen av judarna att Jesus var där, och de kommo dit, icke allenast för hans skull, utan ock för att se Lasarus, som han hade uppväckt från de döda.
Тим часом багато юдеїв дізналося, що Він там. Вони прийшли не тільки заради Ісуса, але й подивитись на Лазаря, якого Він воскресив із мертвих.
10 Då beslöto översteprästerna att döda också Lasarus.
Тоді первосвященники змовилися вбити й Лазаря.
11 Ty för hans skull gingo många judar bort och trodde på Jesus.
Адже багато юдеїв залишало їх і вірило в Ісуса.
12 När dagen därefter det myckna folk som hade kommit till högtiden fick höra att Jesus var på väg till Jerusalem,
Наступного дня багато людей, які прийшли на свято, почувши, що Ісус іде в Єрусалим,
13 togo de palmkvistar och gingo ut för att möta honom och ropade: »Hosianna! Välsignad vare han som kommer, i Herrens namn, han som är Israels konung.»
взяли пальмові гілки, вийшли Йому назустріч та викрикували: «Осанна!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Цар Ізраїля!»
14 Och Jesus fick sig en åsnefåle och satte sig upp på den, såsom det är skrivet:
Ісус, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
15 »Frukta icke, du dotter Sion. Se, din konung kommer, sittande på en åsninnas fåle.»
«Не бійся, дочко Сіону: Ось Цар твій їде верхи на молодому ослі».
16 Detta förstodo hans lärjungar icke då strax, men när Jesus hade blivit förhärligad, då kommo de ihåg att detta var skrivet om honom, och att man hade gjort detta med honom.
Спочатку Його учні не розуміли цього. Але після того, як Ісус був прославлений, вони згадали, що це було написано про Нього й що це збулося з Ним.
17 Så gav nu folket honom sitt vittnesbörd, de som hade varit med honom, när han kallade Lasarus ut ur graven och uppväckte honom från de döda.
Люди, які були з Ісусом, коли Він покликав Лазаря з гробу й воскресив його з мертвих, свідчили [про це].
18 Därför kom också det övriga folket emot honom, eftersom de hörde att han hade gjort det tecknet.
Тому багато людей вийшли Йому назустріч, бо чули, що Він здійснив це знамення.
19 Då sade fariséerna till varandra: »I sen att I alls intet kunnen uträtta; hela världen löper ju efter honom.»
Тоді фарисеї почали казати один одному: «Бачите, що нічого не допомагає? Ось [увесь] світ пішов за Ним!»
20 Nu voro där ock några greker, av dem som plägade fara upp för att tillbedja under högtiden.
Серед тих, хто прийшов поклонитися на свято, було декілька греків.
21 Dessa kommo till Filippus, som var från Betsaida i Galileen, och bådo honom och sade: »Herre, vi skulle vilja se Jesus.»
Вони підійшли до Филипа, який був із Віфсаїди, що в Галілеї, і просили його: «Пане, ми хочемо побачити Ісуса».
22 Filippus gick och sade detta till Andreas; Andreas och Filippus gingo och sade det till Jesus.
Филип пішов і сказав Андрієві, і тоді Андрій та Филип розповіли про це Ісусові.
23 Jesus svarade dem och sade: »Stunden är kommen att Människosonen skall förhärligas.
Ісус відповів їм: ―Прийшов час прославитись Синові Людському.
24 Sannerligen, sannerligen säger jag eder: Om icke vetekornet faller i jorden och dör, så förbliver det ett ensamt korn; men om det dör, så bär det mycken frukt.
Істинно кажу вам: якщо зерно пшениці, впавши в землю, не вмирає, то залишається одне. Але якщо вмирає, дає великий врожай.
25 Den som älskar sitt liv, han mister det, men den som hatar sitt liv i denna världen, han skall behålla det och skall hava evigt liv. (aiōnios g166)
Кожен, хто любить своє життя, втратить його, а хто ненавидить своє життя в цьому світі, збереже його для вічного життя. (aiōnios g166)
26 Om någon vill tjäna mig, så följe han mig; och där jag är, där skall också min tjänare få vara. Om någon tjänar mig, så skall min Fader ära honom.
Хто служить Мені, той повинен слідувати за Мною; і де Я є, там буде і Мій слуга. Якщо хтось буде служити Мені, Мій Отець шануватиме його.
27 Nu är min själ i ångest; vad skall jag väl säga? Fader, fräls mig undan denna stund. Dock, just därför har jag kommit till denna stund.
Тепер Моя душа стривожена, і що Мені сказати? Отче, врятуй Мене від цієї години? Але саме заради цієї години Я і прийшов.
28 Fader, förhärliga ditt namn.» Då kom en röst från himmelen: »Jag har redan förhärligat det, och jag skall ytterligare förhärliga det.»
Отче, прослав Своє ім’я! Тоді почувся голос із неба: «Я прославив і знову прославлю!»
29 Folket, som stod där och hörde detta, sade då: »Det var ett tordön.» Andra sade: »Det var en ängel som talade med honom.»
Натовп, який був там, почувши це, сказав, що прогримів грім, а інші казали, що ангел говорив із Ним.
30 Då svarade Jesus och sade: »Denna röst kom icke för min skull, utan för eder skull.»
Ісус відповів: ―Не для Мене пролунав цей голос, а для вас.
31 Nu går en dom över denna världen, nu skall denna världens furste utkastas.
Зараз настав суд для цього світу. Тепер правителя цього світу буде вигнано геть.
32 Och när jag har blivit upphöjd från jorden, skall jag draga alla till mig.»
Але коли Я буду піднятий від землі, Я всіх притягну до Себе.
33 Med dessa ord gav han till känna på vad sätt han skulle dö.
Він сказав це, щоб показати, якою смертю має померти.
34 Då svarade folket honom: »Vi hava hört av lagen att Messias skall stanna kvar för alltid. Huru kan du då säga att Människosonen måste bliva upphöjd? Vad är väl detta för en Människoson?» (aiōn g165)
Тоді люди сказали Йому: ―Ми чули із Закону, що Христос житиме вічно. Як же Ти кажеш, що «Син Людський має бути піднятий?» Хто Цей Син Людський? (aiōn g165)
35 Jesus sade till dem: »Ännu en liten tid är ljuset ibland eder. Vandren medan I haven ljuset, på det att mörkret icke må få makt med eder; den som vandrar i mörkret, han vet ju icke var han går.
Тоді Ісус сказав їм: ―Світло ще трохи часу буде з вами. Ходіть, доки маєте світло, щоб темрява не охопила вас. Хто ходить у темряві, той не знає, куди йде.
36 Tron på ljuset, medan I haven ljuset, så att I bliven ljusets barn.» Detta talade Jesus och gick sedan bort och dolde sig för dem.
Повірте у світло, поки у вас є світло, щоб ви стали синами світла. Ісус закінчив говорити і, відійшовши, скрився від них.
37 Men fastän han hade gjort så många tecken inför dem, trodde de icke på honom.
Незважаючи на те, що Він зробив перед ними стільки знамень, вони не вірили в Нього.
38 Ty det ordet skulle fullbordas, som profeten Esaias säger: »Herre, vem trodde, vad som predikades för oss, och för vem var Herrens arm uppenbar?»
Так здійснилося слово пророка Ісаї, який сказав: «Господи, хто повірив почутому від нас і кому відкрилася рука Господня?»
39 Alltså kunde de icke tro; Esaias säger ju ytterligare:
Не могли повірити ще й тому, що, як сказав Ісая:
40 »Han har förblindat deras ögon och förstockat deras hjärtan, så att de icke kunna se med sina ögon eller förstå med sina hjärtan och omvända sig och bliva helade av mig.»
«Він зробив сліпими їхні очі і закам’янілими їхні серця, щоб вони не бачили очима, і не розуміли серцем, і не навернулися, щоб Я зцілив їх».
41 Detta kunde Esaias säga, eftersom han hade sett hans härlighet, när han talade med honom. --
Ісая сказав це, адже побачив Його славу й говорив про Нього.
42 Dock funnos jämväl bland rådsherrarna många som trodde på honom; men för fariséernas skulle ville de icke bekänna det, för att de icke skulle bliva utstötta ur synagogan.
Навіть серед керівників багато хто повірив у Ісуса. Але через фарисеїв вони не визнавали своєї віри, щоб їх не вигнали із синагоги.
43 Ty de skattade högre att bliva ärade av människor än att bliva ärade av Gud.
Адже вони любили людську славу більше за Божу славу.
44 Men Jesus sade med hög röst: »Den som tror på mig, han tror icke på mig, utan på honom som har sänt mig.
Ісус голосно промовив: ―Хто вірить у Мене, той вірить не тільки в Мене, але й у Того, Хто послав Мене.
45 Och den som ser mig, han ser honom som har sänt mig.
Той, хто бачить Мене, бачить і Того, Хто послав Мене.
46 Såsom ett ljus har jag kommit i världen, för att ingen av dem som tro på mig skall förbliva i mörkret.
Я – світло, яке прийшло у світ, щоб кожний, хто вірить у Мене, не залишався в темряві.
47 Om någon hör mina ord, men icke håller dem, så dömer icke jag honom; ty jag har icke kommit för att döma världen, utan för att frälsa världen.
Якщо хтось чує Мої слова, але не дотримується їх, Я не суджу його. Адже Я прийшов не судити світ, а спасти його.
48 Den som förkastar mig och icke tager emot mina ord, han har dock en domare över sig; det ord som jag har talat, det skall döma honom på den yttersta dagen.
Для того, хто відкидає Мене й не приймає Моїх слів, є суддя. Слово, яке Я сказав, судитиме його останнього дня.
49 Ty jag har icke talat av mig själv, utan Fadern, som har sänt mig, han har bjudit mig vad jag skall säga, och vad jag skall tala.
Бо не від Себе Я говорив, але Отець, Який послав Мене, дав Мені заповідь, що сказати і як казати.
