Job 36
1 Vidare sade Elihu:
І далі Елігу казав:
2 Bida ännu litet, så att jag får giva dig besked, ty ännu något har jag att säga till Guds försvar.
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 Min insikt vill jag hämta vida ifrån, och åt min skapare vill jag skaffa rätt.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 Ja, förvisso skola mina ord icke vara lögn; en man med fullgod insikt har du framför dig.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 Se, Gud är väldig, men han försmår dock ingen, han som är så väldig i sitt förstånds kraft.
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 Den ogudaktige låter han ej bliva vid liv, men åt de arma skaffar han rätt.
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 Han tager ej sina ögon från de rättfärdiga; de få trona i konungars krets, för alltid låter han dem sitta där i höghet.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 Och om de läggas bundna i kedjor och fångas i eländets snaror,
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 så vill han därmed visa dem vad de hava gjort, och vilka överträdelser de hava begått i sitt högmod;
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 han vill då öppna deras öra för tuktan och mana dem att vända om ifrån fördärvet.
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 Om de då höra på honom och underkasta sig, så få de framleva sina dagar i lycka och sina år i ljuvlig ro.
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 Men höra de honom ej, så förgås de genom vapen och omkomma, när de minst tänka det.
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 Ja, de som med gudlöst hjärta hängiva sig åt vrede och icke anropa honom, när han lägger dem i band,
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 deras själ skall i deras ungdom ryckas bort av döden, och deras liv skall dela tempelbolares lott.
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 Genom lidandet vill han rädda den lidande, och genom betrycket vill han öppna hans öra.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 Så sökte han ock draga dig ur nödens gap, ut på en rymlig plats, där intet trångmål rådde; och ditt bord skulle bliva fullsatt med feta rätter.
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 Men nu bär du till fullo ogudaktighetens dom; ja, dom och rättvisa hålla dig nu fast.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 Ty vrede borde ej få uppegga dig under din tuktans tid, och huru svårt du än har måst plikta, borde du ej därav ledas vilse.
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 Huru kan han lära dig bedja, om icke genom nöd och genom allt som nu har prövat din kraft?
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 Du må ej längta så ivrigt efter natten, den natt då folken skola ryckas bort ifrån sin plats.
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Tag dig till vara, så att du ej vänder dig till vad fördärvligt är; sådant behagar dig ju mer än att lida.
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 Se, Gud är upphöjd genom sin kraft. Var finnes någon mästare som är honom lik?
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 Vem har föreskrivit honom hans väg, och vem kan säga: »Du gör vad orätt är?»
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 Tänk då på att upphöja hans gärningar, dem vilka människorna besjunga
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 och som de alla skåda med lust, de dödliga, om de än blott skönja dem i fjärran.
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 Ja, Gud är för hög för vårt förstånd, hans år äro flera än någon kan utrannsaka.
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 Se, vattnets droppar drager han uppåt, och de sila ned såsom regn, där hans dimma går fram;
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 skyarna gjuta dem ut såsom en ström, låta dem drypa ned över talrika människor.
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 Ja, kan någon fatta molnens utbredning, braket som utgår från hans hydda?
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 Se, sitt ljungeldsljus breder han ut över molnen, och själva havsgrunden höljer han in däri.
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 Ty så utför han sina domar över folken; så bereder han ock näring i rikligt mått.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 I ljungeldsljus höljer han sina händer och sänder det ut mot dem som begynna strid.
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 Budskap om honom bär hans dunder; själva boskapen bebådar hans antåg.
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
