Psaltaren 91
1 Den der under dens Högstas bekärm sitter, och under dens Allsmägtigas skugga blifver,
Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає,
2 Han säger till Herran: Mitt hopp och min borg; min Gud, den jag hoppas uppå.
той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!
3 Ty han frälsar dig ifrå jägarens snaro, och ifrå den skadeliga pestilentie.
Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї,
4 Han skall betäcka dig med sina fjädrar, och ditt hopp skall vara under hans vingar; hans sanning är spjut och sköld;
Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда.
5 Att du icke torf förskräckas för nattenes stygghet; för de skott, som om dagen flyga;
Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає,
6 För pestilentie, som i mörkrena vankar; för den sjuko, som om middagen förderfvar.
ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —
7 Om tusende falla vid dina sido, och tiotusende vid dina högra sido, så skall det dock intet drabba uppå dig.
впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч право́руч від тебе, до тебе ж не ді́йде!
8 Ja, du skall med din ögon se lust, och skåda huru dem ogudaktigom vedergullet varder.
Тільки своїми очима поди́вишся, — і заплату безбожним попобачиш,
9 Ty Herren är ditt hopp; den Högste är din tillflykt.
бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учини́в за своє пристано́вище!
10 Dig varder intet ondt vederfarandes, och ingen plåga skall nalkas dine hyddo.
Тебе зло не спітка́є, і до наме́ту твого вдар не набли́зиться,
11 Ty han hafver befallt sinom Änglom om dig, att de skola bevara dig på allom dinom vägom.
бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —
12 De skola bära dig på händerna, att du icke stöter din fot på stenen.
на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги́!
13 På lejon och huggormar skall du gå, och trampa uppå det unga lejonet och drakan.
На лева й вужа́ ти наступиш, левчука́ й крокодила ти будеш топта́ти!
14 Han begärar mig, ty vill jag uthjelpa honom; han känner mitt Namn, derföre vill jag beskydda honom.
„Що бажав він Мене, то його збережу́, зроблю́ його сильним, — бо знає Ім'я́ Моє він;
15 Han åkallar mig, ty vill jag höra honom; jag är när honom i nödene; jag skall taga honom derut, och låta honom till äro komma.
як він Мене кли́катиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та просла́влю його,
16 Jag skall mätta honom med långt lit, och skall bete honom mina salighet.
і довгістю днів Я наси́чу його, і він бачити буде спасі́ння Моє!“
