Psaltaren 89
1 En undervisning Ethans, dens Esrahitens. Jag vill sjunga om Herrans nåde evinnerliga, och hans sanning förkunna med minom mun, ifrå slägte till slägte;
Роздуми Етана-езрахітянина. Про милість Господа повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.
2 Och säger alltså, att en evig nåd skall uppgå; och du varder dina sanning i himmelen troliga hållandes.
Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.
3 Jag hafver gjort ett förbund med minom utkorade; minom tjenare David hafver jag svorit:
«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:
4 Jag skall förskaffa dig en evig säd, och bygga din stol ifrå slägte till slägte. (Sela)
навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід [непохитно] поставлю престол твій». (Села)
5 Och himlarna, Herre, skola prisa din under, och dina sanning, uti de heligas församling.
І небеса прославлять чудеса Твої, Господи, Твою вірність – на зібранні святих.
6 Ty ho kan i skyn liknas vid Herran; och ibland gudarnas barn Herranom lik vara?
Бо хто на хмарах може стати в один ряд із Господом? Хто серед синів Божих міг би бути подібним до Господа?
7 Gud är fast mägtig uti de heligas församling, och underlig öfver alla de som omkring honom äro.
Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.
8 Herre Gud Zebaoth, ho är såsom du, en mägtig Herre? Och din sanning är allt omkring dig.
Господи, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.
9 Du råder öfver det stormande hafvet; du styrer dess böljor, när de upphäfva sig.
Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.
10 Du slår Rahab till döds; du förströr dina fiendar, med dinom starka arm.
Ти вразив Раава, немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх.
11 Himmel och jord äro din; du hafver grundat jordenes krets, och hvad deruti är.
Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.
12 Norr och söder hafver du skapat; Thabor och Hermon fröjdar sig i ditt Namn.
Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.
13 Du hafver en väldig arm; stark är din hand, och hög är din högra hand.
Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.
14 Rättfärdighet och dom är dins stols stadfästelse; nåd och sanning äro för ditt ansigte.
Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.
15 Väl är de folke, som fröjdas kan; Herre, de skola vandra i dins ansigtes ljus.
Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, Господи, вони ходять.
16 De skola dagliga öfver ditt Namn glade vara, och i dine rättfärdighet härlige vara.
Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.
17 Ty du äst deras starkhets berömmelse, och genom dina nåde skall du upphöja vårt horn.
Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.
18 Ty Herren är vår sköld, och den Helige i Israel är vår Konung.
Адже від Господа – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.
19 På den tiden talade du i en syn till dina heliga, och sade: Jag hafver uppväckt en hjelta, den hjelpa skall; jag hafver upphöjt en utkoradan utu folket.
Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.
20 Jag hafver funnit min tjenare David; jag hafver smort honom med mina helga oljo.
Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.
21 Min hand uppehåller honom, och min arm skall styrka honom.
Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.
22 Fienderna skola icke vara honom öfvermägtige, och de orättfärdige skola icke förtrycka honom;
Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.
23 Utan jag skall slå hans ovänner för honom, och de honom hata, vill jag plåga.
Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.
24 Men min sanning och nåd skall när honom vara; och hans horn skall i mitt Namn upphöjdt varda.
Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.
25 Jag skall sätta hans hand uti hafvet, och hans högra hand uti älfverna.
Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.
26 Han skall kalla mig alltså: Du äst min fader, min Gud och tröst, den mig hjelper.
Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“
27 Och jag skall göra honom till första sonen, den aldrahögsta ibland Konungarna på jordene.
Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.
28 Jag vill behålla honom mina nåd evinnerliga, och mitt förbund skall honom fast blifva.
Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.
29 Jag skall gifva honom en evig säd, och hans stol uppehålla, så länge himmelen varar.
Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.
30 Men om hans barn min lag öfvergifva, och i minom rättom icke vandra;
Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,
31 Om de mina stadgar ohelga, och min bud icke hålla;
якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,
32 Så vill jag hemsöka deras synd med ris, och deras missgerningar med plågor.
то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.
33 Men mina nåd vill jag icke vända ifrå honom, och icke låta mina sanning fela.
Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.
34 Jag vill icke ohelga mitt förbund, och icke ogildt göra hvad af minom mun utgånget är.
Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.
35 Jag hafver en gång svorit vid mina helighet: Jag vill icke ljuga for David;
Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же [тепер] скажу Я неправду Давидові?
36 Hans säd skall evig vara, och hans stol för mig såsom solen.
Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,
37 Såsom månen skall han evinnerliga vid magt hållen varda, och såsom de vittne i skyn viss vara. (Sela)
як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». (Села)
38 Men nu bortdrifver du och förkastar, och vredgas med dinom smorda.
Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.
39 Du bryter dins tjenares förbund, och trampar hans krono neder på jordena.
Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.
40 Du nederrifver alla hans murar, och låter hans fäste afbrytas.
Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.
41 Honom beröfva alle de der framom gå; han är sinom grannom ett gabberi vorden.
Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.
42 Du upphöjer hans ovänners högra hand, och gläder alla hans fiendar.
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.
43 Ock hafver du hans svärds kraft borttagit, och låter honom ingen seger vinna i stridene.
Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.
44 Du förstörer hans renhet, och kastar hans stol till jordena.
Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.
45 Du förkortar hans ungdoms tid, och betäcker honom med blygd. (Sela)
Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. (Села)
46 Herre, huru länge vill du dig så allstinges fördölja; och låta dina grymhet brinna såsom en eld?
Доки, Господи, ховатися будеш? Чи назавжди? [Доки] палатиме, як вогонь, гнів Твій?
47 Tänk huru stackot mitt lif är; hvi vill du alla menniskor fåfängt skapat hafva?
Згадай, яке швидкоплинне життя моє! Для якого марного [життя] Ти створив усіх синів людських!
48 Hvilken är den der lefver, och intet ser döden; den sina själ friar utu helvetes hand? (Sela) (Sheol h7585)
Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? (Села) (Sheol h7585)
49 Herre, hvar är den förra din nåd, den du David i dine sanning svorit hafver?
Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?
50 Tänk, Herre, på dina tjenares försmädelse, den jag bär i mitt sköt, af allom så mångom folkom;
Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,
51 Dermed, Herre, dine fiender dig försmäda; der de med försmäda, och med fötterna trampa på din smorda.
як безчестять вороги Твої, Господи, як неславлять сліди помазанця Твого.
52 Lofvad vare Herren evinnerliga. Amen, Amen.
Благословенний Господь повіки!
