Psaltaren 80
1 En Psalm Assaphs, om gyldene rosena, till att föresjunga. Hör, Israels Herde, du som leder Joseph såsom får; bete dig, du som sitter på Cherubim.
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 Uppväck dina magt, du som för Ephraim, BenJamin och Manasse äst, och kom oss till hjelp.
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 Gud, tröst oss, och låt ditt ansigte lysa, så varde vi hulpne.
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 Herre Gud Zebaoth, huru länge vill du vred vara öfver dins folks bön?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 Du spisar dem med tårars bröd, och skänker dem ett stort mått, fullt med tårar.
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 Du lätst alla våra grannar banna oss, och våra fiendar bespotta oss.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 Gud Zebaoth, tröst oss; låt ditt ansigte lysa, så varde vi hulpne.
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 Du hafver hemtat ditt vinträ utur Egypten, och hafver fördrifvit Hedningarna, och planterat det.
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 Du hafver röjt vägen för thy, och låtit det väl rota sig, så att det hafver uppfyllt landet.
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 Bergen äro med dess skugga öfvertäckte, och med dess qvistar Guds cedreträ.
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 Du hafver utsträckt dess qvistar intill hafvet, och dess telningar allt intill älfvena.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Hvi hafver du så sönderbrutit dess gård, att deraf rifver allt det som der framom går?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 De vildsvin hafva uppgräfvit det, och de vilddjur hafva afbitit det.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 Gud Zebaoth, vänd dig dock; skåda neder af himmelen, och se härtill, och besök detta vinträt;
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 Och håll det vid magt, som din högra hand planterat hafver, och det du dig stadeliga utvalt hafver.
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 Se dertill, och straffat; att på det brännande och rifvande må en ände varda.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Din hand beskydde dins högra hands folk, och de menniskor, som du dig stadeliga utvalt hafver;
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 Så vilje vi intet ifrå dig vika. Låt oss lefva, så vilje vi åkalla ditt Namn.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 Herre Gud Zebaoth, tröst oss. Låt ditt ansigte lysa, så varde vi hulpne.
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
