Psaltaren 68
1 En Psalmvisa Davids, till att föresjunga. Gud stånde upp, att hans fiender måga förströdde varda, och de honom hata, fly för honom.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!
2 Fördrif dem, såsom en rök fördrifven varder; såsom vax försmälter för eld, så förgånge de ogudaktige för Gudi.
Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!
3 Men de rättfärdige fröjde sig, och vare glade för Gudi, och fröjde sig af hjertat.
А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!
4 Sjunger Gudi, lofsjunger hans Namne; görer honom väg, som sakta framfar; han heter Herren; och glädjens för honom.
Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!
5 Den en fader är åt faderlösa, och en domare för enkom; han är Gud i sin helga boning;
Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!
6 En Gud, som dem ensammom gifver huset fullt med barn; den der fångar utförer i rättom tid, och låter de affälliga blifva i det torra.
Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!
7 Gud, då du utdrogst för ditt folk, då du gick i öknene; (Sela)
Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, (Се́ла)
8 Då bäfvade jorden, och himlarna dröpo för denna Guden i Sinai; för Gudi, som Israels Gud är.
то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!
9 Men nu gifver du, Gud, ett nådeligit regn; och ditt arf, det torrt är, vederqvicker du;
Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.
10 Att din djur måga bo deruti. Gud, du vederqvicker de elända med dine godhet.
У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!
11 Herren gifver ordet, med en stor Evangelisters skara.
Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:
12 Konungarna för härarna äro med hvarannan vänner, och husäran utskifter rofvet.
„Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.
13 När I liggen i markene, så glimmar det såsom dufvovingar, hvilke såsom silfver och guld glittra.
Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.
14 När den Allsmägtige allestäds ibland dem Konungar sätter, så varder klart, der mörkt är.
Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.
15 Guds berg är ett fruktsamt berg, ett stort och fruktsamt berg.
Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.
16 Hvi springen I, stor berg? Gud hafver lust till att bo på detta berget, och Herren blifver der ock evinnerliga.
Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?
17 Guds vagn är mång tusende tusend. Herren är ibland dem på det helga Sinai.
Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.
18 Du hafver farit upp i höjdena, och hafver fångat fängelset; du hafver undfått gåfvor för menniskorna; de affällige ock, att Herren Gud skall ändå likväl blifva der.
Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.
19 Lofvad vare Herren dagliga. Gud lägger oss ena bördo uppå; men han hjelper oss ock. (Sela)
Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! (Се́ла)
20 Vi hafve en Gud, en Gud, den der hjelper, och Herran, Herran, den ifrå döden frälsar.
Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!
21 Men Gud skall sönderslå hufvudet på sina fiendar, samt med deras hjessa, som blifva i deras synder.
Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!
22 Dock säger Herren: Jag vill hemta somliga ibland de feta; utu hafsens djup vill jag somliga hemta.
Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,
23 Derföre skall din fot uti fiendernas blod färgad varda, och dine hundar skola det slicka.
щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
24 Man ser, Gud, huru du går; huru du, min Gud och Konung, i helgedomenom går.
Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:
25 De sångare gå framföre, der näst de spelmän, ibland pigor som slå på trummor.
Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:
26 Lofver Herran Gud i församlingomen, för Israels brunn.
„Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
27 Der är rådandes ibland dem den litsle BenJamin, Juda Förstar, med deras hopar, Sebulons Förstar, Naphthali Förstar.
Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.
28 Din Gud hafver upprättat ditt rike, det stärk, Gud, i oss; ty det är ditt verk.
Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!
29 För ditt tempels skull i Jerusalem, skola Konungar föra dig skänker.
Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
30 Straffa djuret i rören, oxahoparna ibland deras kalfvar, de der drifva för penningars skull. Han förströr de folk, som gerna örliga.
Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!
31 De Förstar utur Egypten skola komma; Ethiopien skall utsträcka sina händer till Gud.
При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
32 I Konungariken på jordene, sjunger Gudi; lofsjunger Herranom. (Sela)
Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, (Се́ла)
33 Den der vistas i himmelen, allestädes af begynnelsen; si, han skall gifva sino dundre kraft.
що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
34 Gifver Gudi magten; hans härlighet är i Israel, och hans magt i skyn.
Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
35 Gud är underlig i sinom helgedom; han är Israels Gud, han skall gifva folkena magt och kraft. Lofvad vare Gud.
Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!
