Psaltaren 119
1 Salige äro de som utan vank lefva, de som i Herrans lag vandra.
Блаженні ті, чия дорога невинна, хто ходить [по ній] за Законом Господнім.
2 Salige äro de som hans vittnesbörd hålla; de som af allo hjerta söka honom.
Блаженні ті, що дотримуються одкровень Його, усім серцем шукають Його.
3 Ty de som på hans vägom vandra, de göra intet ondt.
Вони не чинять беззаконня, ходять Його шляхами.
4 Du hafver budit, att hålla dina befallningar fliteliga.
Ти заповів настанов Твоїх триматися твердо.
5 O! att mitt lif hölle dina rätter med fullt allvar.
О, якби утверджувалися дороги мої в дотриманні постанов Твоїх!
6 När jag skådar uppå all din bud, så kommer jag icke på skam.
Тоді не посоромився б я, дивлячись на всі Твої заповіді.
7 Jag tackar dig af rätt hjerta, att du lärer mig dina rättfärdighets rätter.
Буду славити Тебе в щирості серця, навчаючись законів правосуддя Твого.
8 Dina rätter vill jag hålla; öfvergif mig dock aldrig.
Постанов Твоїх я дотримуватися буду, не покидай же мене назавжди.
9 Huru skall en yngling sin väg ostraffeliga gå? När han håller sig efter din ord.
Як зможе юнак тримати стежку свою в чистоті? Дотримуючись Твого слова.
10 Jag söker dig af allo hjerta; Låt mig icke fela om din bud.
Усім серцем моїм шукаю Тебе, не дай мені ухилитися від заповідей Твоїх.
11 Jag behåller din ord i mitt hjerta, på det jag icke skall synda emot dig.
У серці моєму сховав я сказане Тобою, щоб не згрішив я проти Тебе.
12 Lofvad vare du, Herre; lär mig dina rätter.
Благословенний Ти, Господи! Навчи мене постанов Твоїх.
13 Jag vill med mina läppar förtälja alla dins muns rätter.
Вустами моїми я звіщаю усі закони правосуддя із уст Твоїх.
14 Jag fröjdar mig af dins vittnesbörds väg, såsom af allahanda rikedomar.
На шляху одкровень Твоїх радію я, ніби великими статками.
15 Jag talar det du befallt hafver, och ser på dina vägar.
Про настанови Твої я роздумую й стежки Твої споглядаю.
16 Jag hafver lust till dina rätter, och förgäter icke din ord.
Я підбадьорююся постановами Твоїми, не забуваю Твого слова.
17 Gör väl med din tjenare, att jag må lefva och hålla din ord.
Віддяч добром слузі Своєму, я житиму й буду дотримуватися слова Твого.
18 Öppna mig ögonen, att jag må se under i din lag.
Відкрий мої очі, і я побачу чудеса Закону Твого.
19 Jag är en gäst på jordene; fördölj icke din bud för mig.
Приходьком живу я на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
20 Min själ är all sönderkrossad för trängtans skull, efter dina rätter alltid.
Зомліла душа моя, прагнучи повсякчасно Твоїх законів правосуддя.
21 Du näpser de stolta; förbannade äro de som vika ifrå din bud.
Ти звинуватив проклятих зухвальців, що від заповідей Твоїх ухиляються.
22 Vänd ifrå mig försmädelse och föraktelse; ty jag håller din vittnesbörd.
Зніми з мене ганьбу й сором, адже одкровень Твоїх я дотримуюся.
23 Sitta ock Förstarna och tala emot mig; men din tjenare talar om dina rätter.
Хоча князі сидять і змовляються проти мене, та слуга Твій роздумує над постановами Твоїми.
24 Jag hafver lust till din vittnesbörd; de äro mine rådgifvare.
Одкровення ж Твої – мої радощі, порадники мої.
25 Min själ ligger i stoft; vederqvick mig efter ditt ord.
Прилинула до пороху душа моя, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
26 Jag förtäljer mina vägar, och du bönhörer mig; lär mig dina rätter.
Я розповів [Тобі] про дороги свої, і Ти відповів мені; навчи мене постанов Своїх.
27 Undervisa mig dina befallningars väg, så vill jag tala om din under.
Дай мені зрозуміти шлях настанов Твоїх, і я роздумувати буду над чудесами Твоїми.
28 Jag grämer mig så att hjertat mig försmäktas; styrk mig efter ditt ord.
Розпливлася від смутку душа моя, зміцни мене згідно зі словом Твоїм.
29 Vänd ifrå mig den falska vägen, och unna mig din lag.
Дорогу неправди віддали від мене і Законом Твоїм як милістю мене обдаруй.
30 Jag hafver utvalt sanningenes väg; dina rätter hafver jag mig föresatt.
Я обрав дорогу істини, закони правосуддя поставив [перед собою].
31 Jag håller mig intill din vittnesbörd; Herre, låt mig icke på skam komma.
Я прилинув до одкровень Твоїх, Господи, не дай мені осоромитися.
32 När du mitt hjerta tröstar, så löper jag dins buds väg.
Побіжу я дорогою заповідей Твоїх, коли ти розуміння моє розшириш.
33 Lär mig, Herre, dina rätters väg, att jag må bevara dem intill ändan.
Навчи мене, Господи, шляху постанов Твоїх, і я буду дотримуватися його до кінця.
34 Undervisa mig, att jag må bevara din lag, och hålla dem af allo hjerta.
Дай мені розуміння, і я дотримуватися Закону Твого буду й виконуватиму його всім серцем.
35 För mig in på din buds stig, ty jag hafver der lust till.
Поведи мене стежкою заповідей Твоїх, адже на ній я знаходжу задоволення.
36 Böj mitt hjerta till din vittnesbörd, och icke till girighet.
Прихили серце моє до Твоїх одкровень, а не до корисливості.
37 Vänd bort min ögon, att de icke se efter onyttig läro; utan vederqvick mig på dinom väg.
Відведи очі мої, щоб не бачили марноти; оживляй мене на шляху Твоєму.
38 Låt din tjenare hålla din bud stadeliga för din ord, att jag må frukta dig.
Виконай усе сказане Тобою рабові Своєму, який боїться Тебе.
39 Vänd ifrå mig den försmädelse, som jag fruktar; ty dine rätter äro lustige.
Відверни від мене ганьбу, якої я жахаюся, адже закони правосуддя Твого добрі.
40 Si, jag begärar dina befallningar; vederqvick mig med dine rättfärdighet.
О, як я прагну настанов Твоїх! Оживляй мене праведністю Своєю.
41 Herre, låt mig vederfaras dina nåd; dina hjelp efter ditt ord;
Нехай прийде до мене, Господи, милість Твоя, спасіння Твоє згідно зі словом Твоїм.
42 Att jag mina lastare svara må; ty jag förlåter mig uppå ditt ord.
Тоді відповім я тому, хто словом ганьбить мене, адже я слову Твоєму довіряю.
43 Och tag ju icke ifrå minom mun sanningenes ord; ty jag hoppas uppå dina rätter.
Ніколи не забирай слова істини від моїх вуст, бо на суди Твої [справедливі] я сподіваюся.
44 Jag vill hålla din lag allstädes, alltid och evinnerliga.
Я буду дотримуватися Закону Твого завжди, повік-віків,
45 Och jag vandrar i glädje; ty jag söker dina befallningar.
і ходитиму вільно, бо настанов Твоїх я шукаю.
46 Jag talar om din vittnesbörd inför Konungar, och blyges intet;
І говоритиму я про одкровення Твої перед царями, і не буду осоромлений;
47 Och hafver lust till din bud, och de äro mig käre;
і радітиму Твоїм заповідям, які я полюбив.
48 Och lyfter mina händer upp till din bud, de mig kär äro; och talar om dina rätter.
Тоді простягну долоні свої до заповідей Твоїх, які я полюбив, і роздумувати буду про постанови Твої.
49 Tänk dinom tjenare uppå ditt ord, på hvilket du låter mig hoppas.
Згадай слово [Своє] до слуги Твого, на яке Ти заповів мені сподіватися.
50 Det är min tröst i mitt elände; ty ditt ord vederqvicker mig.
Це – втіха у скорботі моїй, що слово Твоє оживляє мене.
51 De stolte hafva deras gabberi af mig; likväl viker jag icke ifrå din lag.
Зухвальці надмірно насміхаються з мене, та від Закону Твого я не ухиляюся.
52 Herre, när jag tänker, huru du af verldenes begynnelse dömt hafver, så varder jag tröstad.
Згадую Твої одвічні закони правосуддя, Господи, і втішаюся я.
53 Jag brinner innan, för de ogudaktiges skull, som din lag öfvergifva.
Жах охоплює мене через нечестивців, що Закон Твій полишають.
54 Dine rätter äro min visa i mino huse.
Співом стали для мене постанови Твої в домі, де я мешкаю.
55 Herre, jag tänker om nattena på ditt Namn, och håller din lag.
Я згадую вночі ім’я Твоє, Господи, і дотримуюся Закону Твого.
56 Det är min skatt, att jag dina befallningar håller.
Моїм він став, бо настанов Твоїх я дотримуюся.
57 Jag hafver sagt, Herre: Det skall mitt arf vara, att jag dina vägar håller.
Господи, – сказав я, – доля моя – дотримуватися Твоїх слів.
58 Jag beder inför ditt ansigte af allo hjerta; var mig nådelig efter ditt ord.
Шукав я прихильності обличчя Твого усім серцем: помилуй мене згідно зі словом Твоїм.
59 Jag betraktar mina vägar, och vänder mina fötter till din vittnesbörd.
Я обдумував дороги свої й повертав ноги мої до одкровень Твоїх,
60 Jag skyndar mig, och dröjer intet, till att hålla din bud.
поспішав і не зволікав виконувати заповіді Твої.
61 De ogudaktigas rote beröfvar mig; men jag förgäter intet din lag.
Кайдани нечестивців облягли мене, та не забув я Закону Твого.
62 Om midnatt står jag upp, till att tacka dig för dina rättfärdighets rätter.
Опівночі вставав я славити Тебе за справедливі суди Твої.
63 Jag håller mig till alla dem som frukta dig, och dina befallningar hålla.
Я спільник усім, хто боїться Тебе й хто дотримується настанов Твоїх.
64 Herre, jorden är full af dine godhet; lär mig dina rätter.
Милістю Твоєю, Господи, наповнена земля; навчи мене постанов Твоїх.
65 Du gör dinom tjenare godt, Herre, efter ditt ord.
Добре вчинив Ти зі слугою Своїм згідно зі словом Твоїм, Господи.
66 Lär mig goda seder och förståndighet; ty jag tror dinom budom.
Доброго розуміння й пізнання навчи мене, адже я повірив заповідям Твоїм.
67 Förr än jag späkt vardt, for jag vill; men nu håller jag ditt ord.
Перш ніж я зазнав страждання мого, я блукав, але тепер слова Твого дотримуюся.
68 Du äst mild och god; lär mig dina rätter.
Добрий Ти і чиниш добро, [тож] навчи мене постанов Своїх.
69 De stolte dikta lögn öfver mig; men jag håller dina befallningar af allt hjerta.
Плетуть зухвальці на мене неправду, я ж усім серцем триматимусь настанов Твоїх.
70 Deras hjerta är fett vordet, såsom flott; men jag hafver lust till din lag.
Нечулим, немов лій, стало їхнє серце, я ж Законом Твоїм себе підбадьорюю.
71 Det är mig ljuft att du hafver späkt mig, att jag må lära dina rätter.
Добре мені, що постраждав я, щоб навчитися постанов Твоїх.
72 Dins muns lag är mig täckare, än mång tusend stycke guld och silfver.
Ліпший для мене Закон Твій, аніж тисячі [зливків] золота й срібла.
73 Din hand hafver gjort och beredt mig; undervisa mig, att jag må lära din bud.
Руки Твої створили й утвердили мене; дай мені розуміння, і я навчуся заповідей Твоїх.
74 De som dig frukta, de se mig, och glädja sig; ty jag hoppas uppå din ord.
Побачать мене ті, хто боїться Тебе, і зрадіють, бо на слово Твоє я сподіваюся.
75 Herre, jag vet att dina domar äro rätte, och du hafver troliga späkt mig.
Я знаю, Господи, що справедливі суди Твої, і через вірність Свою Ти дав мені зазнати страждання.
76 Din nåd vare min tröst, såsom du dinom tjenare lofvat hafver.
Нехай милість Твоя стане втіхою моєю, згідно зі словом Твоїм, [даним] слузі Твоєму.
77 Låt mig vederfaras dina barmhertighet, att jag må lefva; ty jag hafver lust till din lag.
Нехай прийде до мене милосердя Твоє, і я оживу, адже Закон Твій – втіха моя.
78 Ack! att de stolte måtte komma på skam, som mig med lögn nedertrycka; men jag talar om dina befallningar.
Нехай же посоромляться зухвальці за те, що безвинно пригнічують мене; а я роздумувати буду над настановами Твоїми.
79 Ack! att de måtte hålla sig till mig, som dig frukta, och känna din vittnesbörd.
Нехай навернуться до мене ті, хто боїться Тебе й знає одкровення Твої.
80 Mitt hjerta blifve rättsinnigt i dinom rättom, att jag icke på skam kommer.
Нехай серце моє буде невинним щодо постанов Твоїх, щоб я не осоромився.
81 Min själ trängtar efter dina salighet; jag hoppas uppå ditt ord.
Знемагає душа моя від туги за спасінням Твоїм, але я на слово Твоє сподіваюся.
82 Min ögon trängta efter ditt ord, och säga: När vill du trösta mig?
Тануть очі мої, на слово Твоє [чекаючи] й кажучи: «Коли Ти втішиш мене?»
83 Ty jag är såsom en lägel i rök; dina rätter förgäter jag icke.
Бо я став, немов міх у диму, та постанов Твоїх я не забуваю.
84 Huru länge skall din tjenare bida? När vill du dom hålla öfver mina förföljare?
Скільки днів [відведено] слузі Твоєму? Коли ж Ти вчиниш суд над переслідувачами моїми?
85 De stolte grafva mig gropar, hvilka intet äro efter din lag.
Зухвальці викопали мені ями всупереч Закону Твоєму.
86 Dine bud äro alltsamman sanning; de förfölja mig med lögn, hjelp mig.
Усі заповіді Твої – істина. Мене неправедно переслідують, допоможи мені.
87 De hade fulltnär förgjort mig på jordene; men jag öfvergifver icke dina befallningar.
Мало не згубили мене на землі, та настанов Твоїх я не залишив.
88 Vederqvick mig genom dina nåd, att jag må hålla dins muns vittnesbörd.
За милістю Своєю оживи мене, і я буду дотримуватися одкровення вуст Твоїх.
89 Herre, ditt ord blifver evinnerliga, så vidt som himmelen är.
Навіки, Господи, слово Твоє утверджене на небесах;
90 Din sanning varar i evighet; du hafver tillredt jordena, och hon blifver ståndandes.
з роду в рід – вірність Твоя. Ти утвердив землю, і вона стоїть;
91 Det blifver dagliga efter ditt ord; ty all ting måste tjena dig.
за Твоїми законами правосуддя все стоїть донині, бо все Тобі служить.
92 Om din lag icke hade min tröst varit, så vore jag förgången i mitt elände.
Якби Закон Твій не був моєю втіхою, то я загинув би в скорботі своїй.
93 Jag vill aldrig förgäta dina befallningar; ty du vederqvicker mig med dem.
Я повіки не забуду настанов Твоїх, адже ними Ти оживляєш мене.
94 Jag är din, hjelp mig; ty jag söker dina befallningar.
Я – Твій, врятуй же мене, адже прагну я настанов Твоїх.
95 De ogudaktige vakta uppå mig, att de måga förgöra mig; men jag aktar uppå din vittnesbörd,
Нечестиві очікують, щоб погубити мене, та я роздумую над одкровеннями Твоїми.
96 Jag hafver på all ting en ända sett; men ditt bud är varaktigt.
Я бачив межу всілякої досконалості, та заповідь Твоя безмежно широка!
97 Huru hafver jag din lag så kär; dageliga talar jag derom.
Як люблю я Закон Твій! Роздумую над ним цілий день.
98 Du gör mig med ditt bud visare, än mina fiender äro; ty det är evinnerliga min skatt.
Заповіддю Своєю Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх, бо вона навіки зі мною.
99 Jag är lärdare, än alle mine lärare; ty din vittnesbörd äro mitt tal.
Я став розумнішим від усіх вчителів моїх, бо одкровення Твої – мої роздуми.
100 Jag är förståndigare, än de gamle; ty jag håller dina befallningar.
Я розумію більше, ніж старці, бо настанови Твої дотримую.
101 Jag förtager minom fotom alla onda vägar, att jag må hålla din ord.
Від усілякої лихої стежки утримую ноги мої, щоб виконувати Твоє слово.
102 Jag viker icke ifrå dina rätter; ty du lärer mig.
Від Твоїх законів правосуддя не відступаю, адже Ти навчаєш мене.
103 Din ord äro minom mun sötare än hannog.
Які солодкі для мого піднебіння слова Твої! Вони солодші, ніж мед, для вуст моїх.
104 Ditt ord gör mig förståndigan; derföre hatar jag alla falska vägar.
Від настанов Твоїх я набираюсь розуміння, тому ненавиджу всяку стежку неправди.
105 Ditt ord är mina fötters lykta, och ett ljus på minom vägom.
Слово Твоє – світильник для ноги моєї і світло для стежки моєї.
106 Jag svär, och vill hållat, att jag dina rättfärdighets rätter hålla vill.
Присягнув я виконувати справедливі закони правосуддя Твого і виконаю це.
107 Jag är svårliga plågad; Herre, vederqvick mig efter ditt ord.
Постраждав я занадто, Господи, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
108 Låt dig behaga, Herre, mins muns välviljoga offer, och lär mig dina rätter.
Добровільні жертви вуст моїх нехай приємними будуть Тобі, Господи, і навчи мене Твоїх законів правосуддя.
109 Jag bär mina själ i mina händer alltid, och jag förgäter icke din lag.
Душа моя завжди в моїй руці, та Закону Твого я не забуваю.
110 De ogudaktige sätta mig snaror; men jag far icke vill ifrå dina befallningar.
Нечестиві розставили тенета для мене, але від настанов Твоїх я не ухиляюся.
111 Din vittnesbörd äro mitt eviga arf; ty de äro mins hjertas fröjd.
Я прийняв, як вічний спадок, одкровення Твої, адже вони – радість мого серця.
112 Jag böjer mitt hjerta till att göra efter dina rätter alltid och evinnerliga.
Нахилив я серце своє до того, щоб дотримувати постанови Твої повіки, до кінця.
113 Jag hatar de ostadiga andar, och älskar din lag.
Ненавиджу двоєдушних людей, а Закон Твій люблю.
114 Du äst mitt beskärm och sköld; jag hoppas uppå ditt ord.
Ти – сховище моє й щит; на слово Твоє сподіваюся.
115 Viker ifrå mig, I onde; jag vill hålla min Guds bud.
Відступіться від мене, злодії, і я буду дотримуватися заповідей Бога мого.
116 Uppehåll mig igenom ditt ord, att jag må lefva; och låt mig icke på skam komma med mitt hopp.
Підтримай мене згідно зі словом Твоїм, і я житиму; і не дай мені осоромитися в надії моїй.
117 Stärk mig, att jag må blifva salig; så vill jag alltid lust hafva till dina rätter.
Підтримай мене, і я буду врятований, і постанови Твої завжди споглядатиму.
118 Du förtrampar alla dem som villa gå om dina rätter; ty deras bedrägeri är alltsammans lögn.
Ти відкидаєш усіх, хто ухиляється від постанов Твоїх, бо хитрощі їхні – неправда.
119 Du bortkastar alla ogudaktiga på jordene som slagg; derföre älskar jag din vittnesbörd.
Немов золу, відкинеш Ти усіх нечестивців землі; тому я полюбив одкровення Твої.
120 Jag fruktar mig för dig, så att mitt kött skälfver; och förskräcker mig for dina rätter.
Тремтить від страху перед Тобою тіло моє, і судів Твоїх я боюся.
121 Jag aktar uppå rätt och rättfärdighet; öfvergif mig icke dem som mig öfvervåld göra vilja.
Я чинив правосудно й справедливо, – не залишай же мене [на поталу] моїм гнобителям.
122 Beskärma du din tjenare, och tröst honom, att de stolte icke göra mig öfvervåld.
Заступися за слугу Свого на добро, не дай зухвалим пригнічувати мене.
123 Mina ögon trängta efter dina salighet, och efter dine rättfärdighets ord.
Очі мої тануть, чекаючи на Твій порятунок і на слова Твоєї правди.
124 Handla med dinom tjenare efter dina nåd; och lär mig dina rätter.
Вчини з рабом Своїм за милістю Твоєю й навчи мене постанов Своїх.
125 Jag är din tjenare; undervisa mig, att jag må känna din vittnesbörd.
Я – слуга Твій, настав мене, і я пізнаю одкровення Твої.
126 Det är tid, att Herren gör der något till; de hafva omintetgjort din lag.
Час діяти, Господи: Законом Твоїм знехтували.
127 Derföre älskar jag din bud, öfver guld och öfver fint guld.
Тому полюбив я заповіді Твої більше від золота, щирого золота;
128 Derföre håller jag rätt fram i alla dina befallningar; jag hatar allan falskan väg.
тому всі настанови Твої визнаю справедливими, а всіляку стежку неправди ненавиджу.
129 Underliga äro din vittnesbörd, derföre håller dem min själ.
Дивовижні одкровення Твої, тому душа моя береже їх.
130 När ditt ord uppenbaradt varder, så fröjdar det, och gör de enfaldiga visa.
Розкриття Твоїх слів просвітлює, напоумлює простих.
131 Jag öppnar min mun, och begärar din bud; ty mig längtar efter dem.
Уста свої розкриваю й прагну, бо жадаю заповідей Твоїх.
132 Vänd dig till mig, och var mig nådelig, såsom du plägar göra dem som ditt Namn älska.
Обернися до мене й змилуйся, як [зазвичай поводишся] Ти справедливо з тими, хто любить ім’я Твоє.
133 Låt min gång viss vara i dino orde, och låt ingen orätt öfver mig råda.
Зміцни мої стопи словом Твоїм і не дай жодному беззаконню оволодіти мною.
134 Förlös mig ifrå menniskors orätt; så vill jag hålla dina befallningar.
Визволи мене від гноблення людського, і я дотримуватися буду настанов Твоїх.
135 Låt ditt ansigte lysa öfver din tjenare, och lär mig dina rätter.
Обличчям Своїм осяй слугу Твого й навчи мене постанов Твоїх.
136 Mine ögon flyta med vatten, att man icke håller din lag.
Потоками водними течуть мої очі, бо не дотримуються Закону Твого.
137 Herre, du äst rättfärdig, och rätt är ditt ord.
Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
138 Du hafver dina rättfärdighets vittnesbörd, och sanningena hårdeliga budit.
Одкровення, заповідані Тобою, досконало справедливі й істинні.
139 Jag hafver när harmats till döds, att mine ovänner hafva din ord förgätit.
Знесилився я через ревність мою, бо забули мої супротивники слова Твої.
140 Ditt ord är väl bepröfvadt, och din tjenare hafver det kärt.
Слово Твоє випробуване досконало, і слуга Твій любить його.
141 Jag är ringa och föraktad; men jag förgäter icke dina befallningar.
Я нікчемний і зганьблений, [але] настанов Твоїх не забуваю.
142 Din rättfärdighet är en evig rättfärdighet, och din lag är sanning.
Правда Твоя – правда вічна, і Закон Твій – істина.
143 Ångest och nöd hafva drabbat uppå mig; men jag hafver lust till din bud.
Тіснота й скорбота спіткали мене, [але] заповіді Твої – втіха моя.
144 Dins vittnesbörds rättfärdighet är evig; undervisa mig, så lefver jag.
Правда одкровень Твоїх вічна, напоум мене, і я житиму.
145 Jag ropar af allo hjerta, bönhör mig, Herre, att jag må hålla dina rätter.
Я кличу всім серцем – дай мені відповідь, Господи, і я буду дотримуватися постанов Твоїх.
146 Jag ropar till dig, hjelp mig, att jag må hålla din vittnesbörd.
Я кличу Тебе, врятуй мене, і я буду дотримуватись одкровень Твоїх.
147 Jag kommer bittida, och ropar; uppå ditt ord hoppas jag.
Перед ранковими сутінками волаю я, на слово Твоє сподіваюся.
148 Jag vakar bittida upp, att jag må handla om din ord.
Випереджають очі мої ранкову сторожу, щоб роздумувати над словом Твоїм.
149 Hör mina röst efter dina nåde: Herre, vederqvick mig efter dina rätter.
Почуй мій голос заради милості Твоєї, Господи, відповідно до [справедливого] суду Твого оживи мене.
150 Mine arge förföljare vilja till mig, och äro långt ifrå din lag.
Наблизилися до мене зловмисники, [та] від Закону Твого віддалилися.
151 Herre, du äst hardt när, och din bud äro alltsamman sanning.
Ти ж близько, Господи, і всі заповіді Твої – істина.
152 Men jag vet det långt tillförene, att du din vittnesbörd evinnerliga grundat hafver.
Здавна знаю я про одкровення Твої, що Ти їх встановив навіки.
153 Se uppå mitt elände, och fräls mig; hjelp mig ut; förty jag förgäter icke din lag.
Поглянь на приниження моє й визволи мене, адже Закону Твого не забуваю я.
154 Uträtta min sak, och förlossa mig; vederqvick mig igenom ditt ord.
Вступися в судову тяганину мою й визволи мене, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
155 Saligheten är långt ifrå de ogudaktiga; ty de akta intet dina rätter.
Далеке від нечестивців спасіння, бо не шукають постанов Твоїх.
156 Herre, din barmhertighet är stor; vederqvick mig efter dina rätter.
Щедроти Твої численні, Господи, оживи мене відповідно до [справедливого] суду Твого.
157 Mine förföljare och ovänner äro månge; men jag viker icke ifrå din vittnesbörd.
Численні переслідувачі й супротивники мої, але від одкровень Твоїх я не ухиляюся.
158 Jag ser de föraktare, och det gör mig ondt, att de icke hålla din ord.
Дивлюся на відступників з огидою, бо слова Твого вони не дотримують.
159 Si, jag älskar dina befallningar; Herre, vederqvick mig efter din nåd.
Подивися, як люблю я Твої настанови, Господи, заради милості Твоєї оживи мене.
160 Ditt ord hafver af begynnelsen varit sanning; alle dine rättfärdighets rätter vara evinnerliga.
Сутність слів Твоїх – істина, вічні справедливі закони правосуддя Твого.
161 Förstarna förfölja mig utan sak, och mitt hjerta fruktar sig för din ord.
Князі переслідують мене безвинно, але серце моє боїться Твого слова.
162 Jag gläder mig öfver din ord, såsom en den stort byte får.
Радію я слову Твоєму, наче спіткав здобич велику.
163 Lögnene är jag hätsk, och stygges dervid, men din lag hafver jag kär.
Я ненавиджу неправду, бриджуся нею, Закон же Твій люблю.
164 Jag lofvar dig sju resor om dagen, för dine rättfärdighets rätters skull.
Сім разів на день прославляю Тебе за справедливі суди Твої.
165 Stor frid hafva de som din lag älska, och de skola icke stappla.
Великий мир у тих, хто любить Закон Твій, немає в них спотикання.
166 Herre, jag väntar efter din salighet, och gör efter din bud.
Очікую спасіння Твого, Господи, і виконую заповіді Твої.
167 Min själ håller din vittnesbörd, och hafver dem mycket kär.
Душа моя береже одкровення Твої і любить їх дуже.
168 Jag håller dina befallningar, och dina vittnesbörder; ty alle mine vägar äro för dig.
Я дотримуюсь настанов і одкровень Твоїх, бо всі дороги мої перед Тобою.
169 Herre, låt min klagan för dig komma; undervisa mig efter ditt ord.
Нехай наблизиться волання моє до обличчя Твого, Господи, дай мені розуміння, що відповідає слову Твоєму.
170 Låt mina bön komma för dig; fräls mig efter ditt ord.
Нехай прийде благання моє перед обличчя Твоє, визволи мене за словом Твоїм.
171 Mine läppar skola lofva, när du lärer mig dina rätter.
Переливатимуться вуста мої хвалою, коли Ти навчиш мене постанов Своїх.
172 Min tunga skall tala om ditt ord; ty all din bud äro rätt.
Проголошуватиме язик мій слово Твоє, бо всі заповіді Твої – справедливі.
173 Låt dina hand vara mig biståndiga; ty jag hafver utkorat dina befallningar.
Нехай рука Твоя буде мені допомогою, адже я обрав Твої настанови.
174 Herre, jag längtar efter din salighet, och hafver lust till din lag.
Я прагну спасіння Твого, Господи, і Закон Твій – втіха моя.
175 Låt mina själ lefva, att hon må lofva dig, och dine rätter hjelpa mig.
Нехай живе душа моя й прославляє Тебе і нехай допоможуть мені Твої закони правосуддя.
176 Jag är såsom ett villfarande och borttappadt får; sök din tjenare, ty jag förgäter icke din bud.
Заблукав я, немов вівця загублена. Шукай слугу Свого, адже заповідей Твоїх я не забув.
