Ordspråksboken 3
1 Min son, förgät icke min lag, och ditt hjerta behålle min bud;
Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
2 Ty de skola skaffa dig långt lif, och god år, och frid.
бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
3 Nåd och trohet skola icke förlåta dig. Häng dem på din hals, och skrif dem uti dins hjertas taflo;
Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
4 Så skall du finna ynnest och klokhet, den Gudi och menniskom täck är.
і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
5 Förlåt dig på Herran af allt hjerta, och förlåt dig icke uppå ditt förstånd;
Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
6 Utan tänk uppå honom i allom dinom vägom, så skall han föra dig rätt.
Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
7 Låt dig icke tycka att du äst vis, utan frukta Herran, och vik ifrå det ondt är.
Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
8 Det skall vara dinom nafla helsosamt, och vederqvicka din ben.
Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
9 Hedra Herran af dina ägodelar, och af all dins årsväxts förstling;
Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
10 Så skola dina lador fulla varda, och dine presser med must öfverflyta.
і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
11 Min son, förkasta icke Herrans tuktan, och var icke otålig, då han straffar;
Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
12 Ty hvilken Herren älskar, honom straffar han, och hafver ett behag till honom, såsom en fader till sonen.
бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
13 Säll är den menniska, som vishet finner, och den menniska, hvilko förstånd tillflyter.
Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
14 Ty det är bättre hafva henne än silfver, och hennes frukt bättre än guld.
бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
15 Hon är ädlare än perlor, och allt det du önska må, är henne icke likt.
дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
16 Långt lif är på hennes högra hand, på hennes venstra är rikedom och ära.
Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
17 Hennes vägar äro lustige vägar, och alle hennes stigar äro frid.
Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
18 Hon är lifsens trä allom dem som fatta henne; och salige äro de som hålla henne;
Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
19 Ty Herren hafver grundat jordena genom vishet, och genom sitt råd tillredt himmelen.
Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
20 Genom hans ord äro djupen åtskild, och skyarna med dagg drypande vordne.
Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
21 Min son, låt henne icke ifrå din ögon vika, så skall du lyckosam och klok varda.
Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
22 Det skall vara dine själs lif, och din mun skall täck vara.
і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
23 Då skall du på dinom väg säker vandra, att din fot icke stöter sig.
Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
24 Lägger du dig, så skall du intet frukta dig, utan sofva sötliga;
Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
25 Att du icke betorf frukta dig för hastig förskräckelse, eller för de ogudaktigas storm, då han kommer.
Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
26 Ty Herren är din tröst; han bevarar din fot, att han icke fången varder.
бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
27 Neka dig icke att göra dem torftiga godt, om din hand af Gudi hafver magt sådant göra.
Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
28 Säg icke till din vän: Gack bort, och kom igen, i morgon vill jag gifva dig; der du dock det nu hafver.
не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
29 Far icke efter att göra dinom vän ondt, den uppå god tro när dig bor.
Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
30 Kifva med ingom utan sak, om han dig intet ondt gjort hafver.
Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
31 Följ icke en vrång man efter, och utvälj ingen af hans vägar;
Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
32 Ty Herren stygges vid den affälliga, och hans hemlighet är när de fromma.
бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
33 Uti dens ogudaktigas hus är Herrans förbannelse; men dens rättfärdigas hus varder välsignadt.
Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
34 Han skall bespotta de bespottare; men dem eländom skall han nåd gifva.
з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
35 De vise skola ärfva äro; men om de galne än högt uppkomma, varda de likväl till skam.
Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
