Ordspråksboken 29
1 Hvilken som emot straff genstörtig är, han skall med hast förderfvad varda, utan all hjelp.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 När de rättfärdige månge äro, så glädes folket; men när den ogudaktige regerar, så suckar folket.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 Den som vishet älskar, han gläder sin fader; men den som skökor uppehåller, han mister sina ägodelar.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 En Konung upprätter landet genom rätt; men en girig förderfvar det.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 Den som smekrar med sin nästa, han utbreder ett nät för hans fötter.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 När en ond syndar, besnärjer han sig sjelf; men en rättfärdig fröjdar sig, och hafver glädje.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 Den rättfärdige känner den fattigas sak; den ogudaktige aktar ingen förnuft.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 De bespottare föra en stad i olycko; men de vise stilla vrede.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 När en vis med en dåra till handel kommer, han vare vred eller glad, så hafver han dock ingen ro.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 De blodgirige hata den fromma; men de rättfärdige vårda sig om hans själ.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 En dåre gjuter sin anda allan ut; men en vis man håller tillbaka.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 En herre, som till lögn lust hafver, hans tjenare äro alle ogudaktige.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 Fattige och ockrare bo ibland hvarannan; begges deras ögon upplyser Herren.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 En Konung, som de fattiga troliga dömer, hans säte blifver evigliga beståndandes.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 Ris och straff gifver vishet; men ett barn, som hafver sjelfsvåld, skämmer sina moder.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 Der månge ogudaktige äro, der äro många synder; men de rättfärdige skola se deras fall.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Tukta din son, så skall han vederqvicka dig, och göra dine själ vällust.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 När Prophetien ute är, så förskingras folket; men väl är honom, som lagen vid magt håller.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 En tjenare låter icke näpsa sig med ordom; förty, om han än förstår det, så tager han sig dock intet deraf.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 Ser du en, som snar är till att tala, det är mera hopp uppå en dåra, än uppå honom.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 Om en tjenare varder af ungdom kräseliga hållen, så vill han sedan vara en herre.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 En vredsam man kommer träto åstad, och en harmse man gör många synder.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 Menniskones högfärd skall omstörta henne; men ära skall upphöja den ödmjuka.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 Den som med tjufvar del hafver, hörer bannas; och säger icke till, han hatar sitt lif.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 Den som rädes för menniskom, han kommer på fall; men den som sig förlåter uppå Herran, han varder beskyddad.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Månge söka ens Förstas ansigte; men hvars och ens dom kommer af Herranom.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 En orättfärdig man är dem rättfärdigom en styggelse; och den som på en rätt väg är, han är dens ogudaktigas styggelse.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
