< Job 26 >
А Йов відповів та й сказав:
2 Hvem äst du biståndig? Dem som ingen magt hafver? Hjelper du honom, som ingen starkhet hafver i armenom?
„Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
3 Hvem gifver du råd? Dem som intet vet? Och du bär fram dina stora gerningar?
Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
4 För hvem talar du? Och inför hvem går anden ifrå dig?
Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
5 De Reser ängslas under vattnen, och de som när dem bo.
Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
6 Helvetet är bart för honom, och förderfvet hafver intet öfvertäckelse. (Sheol )
Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol )
7 Han sträcker ut nordet på ingo, och hänger jordena uppå intet.
Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
8 Vattnet samkar han i sina skyar, och skyarna remna icke derunder.
Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
9 Han håller sin stol, och utbreder sin sky derföre.
Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
10 Han hafver satt ett mål om vattnet, intilldess ljus och mörker blifver ändadt.
На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
11 Himmelens stodar skälfva, och gifva sig för hans näpst.
Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
12 För hans kraft varder hafvet hasteliga stormande, och för hans klokhet stillar sig hafsens höghet.
Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
13 På himmelen varder det klart igenom hans väder, och hans hand drifver bort hvalfisken.
Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
14 Si, alltså går det till med hans gerningar; men hvad besynnerligit hafve vi derutinnan hört? Ho kan förstå hans magts dunder?
Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“