Job 21
1 Job svarade och sade:
А Йов відповів та й сказав:
2 Hörer dock till min ord, och låter säga eder;
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Hafver tålamod med mig, att jag ock må tala; och görer sedan spott af mig.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 Månn jag handla med en mennisko, att min ande icke skulle härutinnan ångse varda?
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Vänder eder hit till mig; I skolen förundra eder, och måsten lägga handena på munnen.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 När jag tänker deruppå, så förskräckes jag; och ett bäfvande kommer uppå mitt kött.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 Hvi lefva då de ogudaktige, varda gamle, och växa till i ägodelar?
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 Deras säd är säker omkring dem, och deras afföda är när dem.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Deras hus hafver frid för räddhåga, och Guds ris är icke öfver dem.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Deras oxa släpper man till, ock missgår icke; deras ko kalfvar, och är icke ofruktsam.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 Deras unga barn gå ut såsom en hjord, och deras barn springa.
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 De fröjda sig med trummor och harpor, och äro glade med pipande;
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
13 De varda gamle med göda dagar, och förskräckas som nogast ett ögnablick för helvetet; (Sheol h7585)
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 De dock säga till Gud: Gack bort ifrån oss; vi vilje intet veta af dina vägar;
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 Ho är den Allsmägtige, att vi honom tjena skole? Eller hvad kan det båta oss, om vi löpe emot honom?
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 Men si, deras ägodelar stå icke uti deras händer; derföre skall de ogudaktigas sinne vara långt ifrå mig.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 Huru varder de ogudaktigas lykta utsläckt; och deras förderf kommer öfver dem? Han skall utskifta jämmer i sine vrede.
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 De skola varda såsom strå för vädret, och såsom agnar, hvilka stormen bortförer.
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 Gud förvarar hans barnom bedröfvelse; när han skall löna honom, då skall man förnimmat,
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 Hans ögon skola se hans förderf, och af dens Allsmägtigas vrede skall han dricka.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 Ty ho skall hafva behag till hans hus efter honom? Och hans månaders tal skall näppliga halft blifva.
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 Ho vill lära Gud, den ock dömer de höga?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 Denne dör frisk och helbregda, rik och säll.
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 Hans mjölkekar äro full med mjölk, och hans ben varda full med märg.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 Men en annan dör med bedröfvada själ, och hafver aldrig ätit i glädje.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 Och de ligga tillhopa med hvarannan i jordene, och matkar öfvertäcka dem.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 Si, jag känner väl edra tankar, och edor vrånga anslag emot mig.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 Ty I sägen: Hvar är Förstans hus? Och hvar äro hyddorna, der de ogudaktige bodde?
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 Talen I dock derom såsom meniga folket; och veten icke hvad de andras väsende betyder?
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 Ty den onde varder behållen intill förderfvelsens dag, och intill vredenes dag blifver han.
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Ho vill säga hvad han förtjenar, när man det utvärtes anser? Ho vill vedergälla honom hvad han gör?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 Men han varder bortdragen till grafvena, och man vaktar efter honom i högomen.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 Bäckaslem behagar honom väl, och alla menniskor varda dragna efter honom; och uppå dem, som för honom varit hafva, är intet tal.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 Huru trösten I mig så fåfängt, och edor svar finnas dock orätt?
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
