Job 20
1 Då svarade Zophar af Naema, och sade:
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
2 Deruppå måste jag svara, och kan icke bida;
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
3 Och vill gerna höra, ho mig det straffa och lasta skall; ty mins förstånds ande skall svara för mig.
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
4 Vetst du icke, att alltid så tillgånget är, ifrå den tiden menniskorna på jordene varit hafva;
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
5 Att de ogudaktigas berömmelse står icke länge, och skrymtares glädje varar ett ögnablick?
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
6 Om hans höjd än räckte upp i himmelen, och hans hufvud komme intill skyn,
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7 Så måste han dock på sistone förgås såsom träck; så att de, som se uppå honom, skola säga: Hvar är han?
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8 Såsom en dröm förgår, så skall han ej heller funnen varda; och såsom en syn, den om nattena försvinner.
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
9 Det öga, som honom sett hafver, det ser honom intet mer; och hans rum skall icke mer se honom.
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
10 Hans barn skola tigga gå, och hans hand skall gifva honom vedermödo till löna.
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
11 Hans ben skola umgälla hans ungdoms synder; och skola lägga sig i jordene med honom.
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
12 Om än ondskan smakar honom väl uti hans mun, skall hon dock fela honom på hans tungo.
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
13 Hon skall varda förhållen, och icke tillåten; och skall varda honom förtagen i hans hals.
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
14 Hans mat skall förvända sig i hans buk uti ormagalla.
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15 De ägodelar, som han uppsvulgit hafver, måste han åter utspy; och Gud skall drifva dem utu hans buk.
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
16 Han skall suga huggormagalla, och ormatunga skall dräpa honom.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
17 Han skall icke få se de strömmar eller vattubäckar, som med hannog och smör flyta.
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
18 Han skall arbeta, och intet nyttjat; och hans ägodelar skola varda annars mans, så att han icke skall hafva hugnad utaf dem.
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
19 Förty han hafver undertryckt och förlåtit den fattiga; han hafver rifvit till sig hus, de han intet byggt hafver;
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
20 Ty hans buk kunde icke full varda; och skall icke igenom sina kosteliga ägodelar undkomma.
Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
21 Af hans mat skall intet qvart vara; derföre skola hans goda dagar intet varaktige blifva.
Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
22 Om han än öfverflödar, och hafver nog, skall honom dock likväl ångest ske; alla händers möda skall öfver honom komma.
за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
23 Hans buk skall honom en gång full varda; och han skall sända sina vredes grymhet öfver honom; han skall öfver honom regna låta sina strid.
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
24 Han skall fly för jernharnesk, och kopparbågen skall förjaga honom.
Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
25 Ett draget svärd skall gå igenom honom, och svärds blänkande, som honom skall bittert varda, skall med förskräckelse gå öfver honom.
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
26 Intet mörker är, som honom skyla må; en eld skall förtära honom, den intet uppblåst är; och den som qvar blifver i hans hyddo, honom skall illa gå.
При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
27 Himmelen skall uppenbara hans ondsko, och jorden skall sätta sig upp emot honom.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
28 Hans säd i hans huse skall bortförd varda, förspilld uti hans vredes dag.
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
29 Detta är en ogudaktigs menniskos lön när Gudi, och hans ords arf när Gudi.
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
