1 Krönikeboken 18
1 Derefter slog David de Philisteer, och undertryckte dem, och tog Gath och dess döttrar utu de Philisteers hand.
І сталося по то́му, і побив Давид филисти́млян та поконав їх; і взяв він Ґат та належні йому міста з руки филисти́млян.
2 Slog han ock de Moabiter, så att de Moabiter vordo David underdånige, och förde honom skänker.
І побив він Моава, — і стали моавітяни Давидовими рабами, що прино́сили да́ри.
3 Han slog ock HadarEser, Konungen i Zoba, uti Hamath, då han dit drog, till att uppresa sitt tecken vid den älfvena Phrath.
І побив Давид Гадад'езера, царя цовського, в Хаматі, коли той ішов, щоб поставити вла́ду свою на річці Ефра́ті.
4 Och David vann af honom tusende vagnar, sjutusend resenärar, och tjugutusend män till fots och David hasade alla vagnhästarna, och behöll hundrade vagnar qvara.
І здобу́в Давид від нього тисячі колесни́ць і сім тисяч верхівці́в та двадцять тисяч пі́шого лю́ду. І попідрі́зував Давид жили коням усіх колесни́ць, і позоста́вив із них тільки сотню для колесни́ць.
5 Och de Syrer af Damasco kommo HadarEser, Konungenom i Zoba, till hjelp; men David slog de samma Syrer, tu och tjugu tusend män;
І прийшов Арам із Дамаску на поміч Гадад'езерові, цареві цовському, та Давид вибив серед сирі́ян двадцять і дві тисячі чоловіка.
6 Och lade folk till Damascon i Syrien, så att de Syrer vordo David underdånige, och förde honom skänker; ty Herren halp David, ehvart han for.
І поставив Давид у Сирії Дама́ській зало́гу, і сирі́яни стали для Давида рабами, що прино́сили да́ри. А Господь допомагав Давидові скрізь, де́ він ходив.
7 Och David tog de gyldene sköldar, som HadarEsers tjenare hade, och förde dem till Jerusalem.
І позабирав Давид золоті щити́, що були на Гадад'езерових раба́х, і позно́сив їх до Єрусалиму.
8 Tog också David utu HadarEsers städer, Tibhath och Chun, ganska mycken koppar, af hvilkom Salomo kopparhafvet, och stoderna och kopparkärilen gjorde.
А з Тівхату та з Куну, Гадад'езерових міст, позабирав Давид дуже багато міді, — з неї поробив Соломо́н мідяне море й стовпи́, та мідяні ре́чі.
9 Och då Thou, Konungen i Hamath, hörde, att David hade slagit alla HadarEsers magt, Konungens i Zoba;
І прочув Тоу, цар хамотський, що Давид побив усе ві́йсько Гадад'езера, царя цовського.
10 Sände han sin son Hadoram till Konung David, och lät helsa och välsigna honom, att han med HadarEser stridt, och honom slagit hade; ty Thou hade örlig med HadarEser. Och all gyldene, silfver, och kopparkärile,
І послав він сина свого Гадорама до царя Давида, щоб привітати його, та щоб поблагословити його за те, що воював із Гадад'езером та й побив його, — бо Гадад'езер прова́див війну з Тоу, — а з ним послав всякі речі золоті, і срібні, і мідяні.
11 Dem helgade Konung David Herranom, med det silfver och guld, som han tagit hade ifrå Hedningarna, nämliga ifrå de Edomeer, Moabiter, Ammoniter, Philisteer och Amalekiter.
І Давид присвятив їх Господе́ві ра́зом із тим сріблом та золотом, що повино́сив від усіх наро́дів з Едому, і з Моаву, і від Аммонових синів та від Амали́ка.
12 Och Abisai, ZeruJa son, slog de Edomeer i saltdalenom, adertontusend;
А Авшай, син Церуїн, побив Едома в Соляній долині, вісімнадцять тисяч.
13 Och lade folk i Edomeen; så att alle Edomeer voro David underdånige; ty Herren halp David, ehvart han drog.
І поставив він в Едомі зало́гу, і став увесь Едом Давидовими раба́ми. А Госпо́дь допомагав Давидові скрізь, де́ він ходив.
14 Alltså regerade David öfver hela Israel, och höll rätt och rättvisa allo sino folke.
І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив суд та справедливість усьо́му своє́му наро́дові.
15 Joab, ZeruJa son, var öfver hären; Jojaphat, Ahiluds son, var canceller.
А Йоав, син Церуїн, був над ві́йськом, а Йосафат, син Ахілудів, — ка́нцлер.
16 Zadok, Ahitobs son, och AbiMelech, AbJathars son, voro Prester; Sausa var skrifvare.
А Садо́к, син Ахітувів, та Авіме́лех, син Ев'ятарів, були священики, а Шавша — писар.
17 Benaja, Jojada son, var öfver Crethi och Plethi; och de förste Davids söner voro Konungenom vid handen.
А Беная, син Єгоядин, був над керетянином та над пелетянином, а Давидові сини — перші при царе́вій руці.
